По стопах діда: онук визволителя Києва боронить Україну на передовій ООС

По стопах діда: онук визволителя Києва боронить Україну на передовій ООС

Фото: УНІАН

Військові тримають позиції, хоч облаштовувати їх подекуди важче, ніж відбивати атаки ворога.

Бойовики на Донбасі вкотре без попереджень однобічно розривають перемир’я та б’ють по позиціях українських військових. Солдати ж намагаються використати кожну спокійну хвилину для того, щоб укріпитися, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Залізом усіяно все навколо рубежів ЗСУ – міни, снаряди, нерозірвані боєприпаси та інші небезпечні знахідки уздовж стежки вояки позначають стрічками. "Білими пов’язками позначаємо будь-що, що має небезпеку. Люди, які проходять між позиціями, помічають їх", - пояснюють військові. Їх позиції добре видно з протилежного боку – степовий ландшафт і відсутність насаджень не залишає надій на добре маскування. Тож укріплення противника бійці не випускають з поля зору 24 години на добу, щоби вчасно помітити активність.

Один український військовий загинув, четверо отримали поранення на передовій

Один український військовий загинув, четверо отримали поранення на передовій

Через значні відстані між позиціями бойовики не розмінюються на дрібні калібри – з автоматів тут стріляють рідко. Якщо вже відкривають вогонь, то або з мінометів, або з протитанкових гранатометів. Ховатися від такого можна лише під землею, але викопати у ній окоп – уже неабиякий подвиг, бо камінь доводиться довбати вручну киркою. Від швидкості довбання і поглиблення шанців залежить життя солдатів – обстріл може початися будь-якої хвилини.

Каміння, яке у столичних будівельних маркетах вартує грошей, валяється під ногами і над головами на окопах. Киянин Олексій із позивним Матвей зізнається, що його руки до війни були без мозолів. "У мирному житті я – менеджер вищої ланки, керівник мережі ресторанів. Кожна людина, котра знаходиться на своєму місці, і душею, і на підсвідомості, і фізично – займається справою, котра їй близька на цей момент. Наразі це захист Батьківщини. Я на своєму місці", - пояснює він.

У родині Олексія лише дід був військовим – це був фронтовик-танкіст, який звільняв столицю України. Тепер киянин розуміє, про що колись говорив дідусь: війна – це страшна річ, але захищати землю мусить кожний чоловік. "По стопах діда. В гарному вихованні родини честь мундира віталася, так що можна сказати, що по стопах", - розповів український воїн.

Кореспондент ТСН Руслан Ярмолюк

Повʼязані теми:

Наступна публікація