Українську армію поповнили досвідчені бійці з Грузії, котрі мають досвід бойових дій іще від 1990-х.
День військової розвідки традиційно минає майже непоміченим, як і робота самих розвідників, покликаних залишатися невидимими для ворога. Їх називають привидами, тінями чи кажанами, більшість уникає будь-якої публічності, однак декотрі з них не бояться показати своє обличчя перед телекамерами, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Почорнілими від пороху руками розвідник-грузин скручує паперову троянду та дарує її журналістці. "Це грузинська хитрість – навіть на війні подарувати красу", - каже він. Серед обгорілих стін "Гюрза" цитує Шекспіра і Данте, але попри гуманітарні таланти, став військовим, який не випускає цигарки з рук. "Подивіться на Абхазію, на Цхинвалі – там "руський мір", крім руїн нічого немає", - каже він. "Руський мір" забрав життя батька "Гюрзи", і просто цієї ідеології грузин тепер боронить Україну.
Свій бойовий шлях в АТО грузин розпочав у полку "Азов", бився за Широкине. Тоді підполковник у відставці грузинської армії вважався волонтером – іноземцям у Національну гвардію офіційно неможна. "Не знаю, чому, коли ці іноземці більше роблять заради України, ніж ті, хто сидить удома досі та патріотизм обговорює на рівні чашечки кави", - дивується він. У Збройних силах "Гюрза" став старшим солдатом розвідувального взводу. Втрату свого звання пережив легко, бо відчуває борг перед Україною. "Коли в 1992-му хлопці з УНА-УНСО воювали за мою батьківщину – ми цього не забуваємо. Грузини в боргу ніколи не залишаться", - пояснив розвідник.
В ім'я дружби з українськими бійцями у Абхазії за Україну прийшов воювати і Мамука. "Тут ні, а ось у Абхазії доводилося три доби трупами вкриватися і не виходити", - пригадує свою розвідницьку діяльність грузин. Службу в розвідці він характеризує одним словом – терпіння. Часто доводиться виходити за лінію розмежування, слідкувати за ворогом годинами. "Найскладніше – це чекати", - зізнається він. Нині служити з ним у розвідку пішов і 20-річний син Казимир. "Має на собі випробувати, що належить в армії", - пояснює батько.
Талісмани у розвідників такі ж, як і у більшості воїнів – улюблені тварини. У Мамуки з Казимиром це пес-кавказець Лова, у "Гюрзи" дві маленькі іграшки. "Був обстріл, нахилися за нею – і куля над головою пролетіла", - каже боєць. Тепер він завжди ходить з ними в тил до ворога. "Я їх ніколи не кидаю, і вони мене не кидають", - зізнається розвідник. Він пишається тим, що його жінка – українка. І каже, що для неї завжди обирає найкрасивіші троянди.
Кореспондент ТСН Євгенія Цвєтанська