Попри війну, триває відбудова знищених портів, доріг і залізниці, що також наближає перемогу

Попри війну, триває відбудова знищених портів, доріг і залізниці, що також наближає перемогу

Заблоковані наразі морські порти - це зупинка 80-ти відсотків українського експорту та імпорту. Щоб устигати вивозити бодай частину всіх товарів, Україна в рекордні терміни відновлює всі пошкоджені дороги, перелаштовує залізничні шляхи і розширює пропускну здатність річкових портів.

Від злагодженої роботи транспортної мережі залежить і життя наших захисників на фронті, і життя в тил, йдеться в ТСН.

Щойно українські військовослужбовці звільняють наші міста і села, у бій вступають вони, наша друга армія – дорожні служби, проектувальники, залізничники, які щодня відбудовують зруйновану росіянами транспортну інфраструктуру.

Порти, залізниця, дороги, мости – від злагодженої роботи цієї мережі залежить життя наших бійців на фронті і логістика товарів в середині країни і за її межі.

ПОРТИ

На карті світових авіаперельотів Україна має вигляд білої плями. Мільярдні збитки від простою 25 цивільних аеропортів та аеродромів разом із сотнями бортів Україна рахує щодня. Це так звані непрямі втрати від війни.

А є й прямі – від ударів російських снарядів і бомб, які за 4 місяці повномасштабної війни, отримали 12 летовищ.

«Прямі збитки: в Одесі безпосередньо в злітно-посадкову смугу. В Борисполі теж. Наші керівники аеропортів разом з військовими заходи для того, щоб їх заблокувати, щоб там ніхто ні в якому разі не сів. Ми просто передаємо зараз їм ці об’єкти», - каже заступниця міністра інфраструктури України Олександра Азархіна.

Так само білою плямою на світовій карті виглядає і наше судноплавство. Маріупольський та Бердянський порти опинились під тимчасовою окупацією, звідти росіяни вивозять крадене в Україні зерно. А порти в Миколаєві та Одесі  заблоковані через міни в Чорному морі і присутність там ворожих кораблів. 

Україна досі не вивезла минулорічний врожай зерна, а вже от-от постане питання про експорт свіжого. Він, за прогнозами аграріїв, очікується в межах 50-60 тисяч мільйонів тонн.

Українське зерна чекають у 46 країнах світу 49 мільйонів людей. Які, за даними продовольчої агенції ООН, під загрозою голоду.

Заблоковані Чорноморські порти – це зупинка 80% продовольчого нашого експорту. Україна намагається знайти альтернативні маршрути, здебільшого через порти інших країн на Чорному, Адріатичному чи Балтійському морях. Так – приміром, майже 50% поточного експорту українського зерна відправляється до румунського порту – Констанци.  Ще частина наземним транспортом вивозиться до польського Гданська.

А завдяки нашим військовим, що звільнили острів Зміїний, Україна на повну потужність почала використовувати порти Дунаю. І вже взялася за модернізацію 3 річкових портів, які до повномасштабної війни використовували вкрай рідко.

До відбудови долучився і бізнес, який вже інвестує 90 млн доларів у нові термінали, для збільшення швидкості завантаження і розвантаження. І військові, що супроводжують вантажі та дбають про безпеку. «Зараз у нас сильний стрибок зробили річкові порти. Тобто там  нас в 2-3 рази стрибає ріст. Але це всі заходи, які в найкращому випадку дасть нам 30% тієї пропускної спроможності, яка була саме в портах», - каже Олександра Азархіна.

Усе, що через затори не може пройти вузьким горлом річкових портів, – везуть автодорогами і залізницею. 

ДОРОГИ

25 тисяч кілометрів доріг пошкоджено – це майже 20% від всіх головних магістралей країни. Ще 309 мостів у 14 областях України. Їх відновлюють в першу чергу, бо вони буквально зшивають країну. Як-от переправа через річку на трасі Київ-Чоп. Одна смуга вже запрацювала, другу планують завершити до жовтня. 

Але більшість мостів «Укравтодор» не поспішає відновлювати. А зводить ось такі тимчасові містки, особливо в прикордонних областях, де ще тривають активні бойові дії.

«Ми співпрацюємо з ЗСУ з військовими і визначаємо пріоритетність. В першу чергу це дороги, якими рухаються гуманітарний вантаж. Це дороги, якими рухаються військові до лікарень, щоб це було безпечно і комфортно», - кажуть в «Укравтодорі».

Тисячі фур з усіх куточків України впираються у тоненькі горлянки контрольно-пропускних пунктів із країнами ЄС. "Дуже велика черга на кордоні. Багато машин з українського боку. Я доки доїхав до українського кордону 4 дні стояв», - твердить водій вантажівки Дмитро.

Саме тому Міністерство інфраструктури разом з партнерами збільшують пропускну здатність на кордонах з Румунією, Молдовою та Польщею. Так у «Ягодині» кількість смуг для оформлення вантажівок збільшили з 14 до 21. Окремо зробили шляхи для бензовозів та порожніх машин. Схожі проєкти реалізовують і на залізниці.

ЗАЛІЗНИЦЯ

Коли автомобільними шляхами тягнулися кілометрові затори, українська залізниця стала без перебільшень дорогою життя для мільйонів українців, що тікали від вибухів. Залізничники під обстрілами вивезли у безпечніші регіони більше 4 мільйонів людей, весь час змінюючи маршрути. 

Та найбільше колії, станції і підстанції Росія взялася атакувати, коли союзники почали давати Україні зброю. 

Нині 359 об'єктів залізничної інфраструктури та зруйновано понад 10 кілометрів залізничних колій. Частина з них на тимчасово окупованих територіях. Але те, що можуть, шпалу за шпалою, колію за колією залізничники прокладають як ніколи швидко.

«Буквально на 2 місяць війни менеджмент «Укрзалізниці» прийняв план, завдяки якому вони операційні свої витрати зменшили на 30%.  Ми були на межі дефолтного стану в «Укразалізниці», - каже Азархіна.

Обсяги пасажирських перевезень, які в довоєнний час не були прибутковими, впали на половину порівняно з довоєнним часом. Вантажних – до 40%. Тож, тарифи довелось підвищити.

ГРОШІ НА ВІДБУДОВУ

Те, що роблять всі, хто причетні до відбудови транспортної інфраструктури – це лише перший етап відбудови. Тимчасовий. Аби попередити гуманітарну катастрофу в країні і світі, доставити зброю нашим військам і тримати сполучення із кожним населеним пунктом для евакуації людей в разі потреби.

Другий етап - «плану Маршала» в транспортній системі передбачає відбудову 51 тис. кілометрів автодоріг, півтори тисячі мостів, 5 летовищ, 3 річкових портів, закупівлю і ремонт 7 тисяч залізничних локомотивів та вагонів. 

На все це потрібно, за розрахунками, які наші урядовці представили європейським партнерам – до 150 мільярдів доларів. У міністерстві інфраструктури сподіваються на донорську допомогу союзників і звичайно – на активи Росії. Які, за різними оцінками, складають від 300 до 500 мільярдів доларів. Частина країн і Україна насампераед уже почала процес конфіскації.

«Якщо ми говоримо про те, що Росія має заплатити і є певна підтримка з боку союзників. Ми працюємо над кількома варіантами.  Головне зараз це, щоб відслідковувалася використання цих коштів не тільки на рівні закупівель, наприклад, а на всьому етапі інфраструктурного проєкту. Це значить від відбору проєктів, які будуть першочергово ремонтуватися до  проведення робіт», - каже заступниця міністра інфраструктури.

План максимум: інтегруватися у європейську транспортну систему. Процес вже почався і він невідворотний. На повне відновлення знадобиться від 5 до 10 років.

Читайте також:

Пристріт для окупанта, допомога для ЗСУ: українки створили "відьомський" календар на продаж

Війна змінила не лише життя, але й мову: з’явились неологізми і багато лайки

Ринок праці в Україні: які професії нині користуються попитом та скільки платять

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Війна Росії проти України
Наступна публікація