Порожні АЗС і втрати на фронті: до якого небезпечного рішення може вдатися Путін

Українські удари по критичній інфраструктурі Росії посилюють тиск на Володимира Путіна. На тлі паливної кризи, проблем на фронті та зростання невдоволення всередині РФ кремлівські прихильники жорсткої лінії знову говорять про можливість небезпечної ескалації.

Про це йдеться в матеріалі Daily Mail.

За даними західних медіа та аналітиків, у російських провоєнних колах дедалі частіше обговорюють сценарії застосування тактичної ядерної зброї — як проти українських позицій, так і для залякування країн Європи, які підтримують Україну.

Окремі експерти вважають, що одним із найболючіших сценаріїв для Кремля могла б стати серйозна загроза Криму або Кримському мосту. Цей об’єкт має для Путіна не лише військове, а й символічне значення.

Паливна криза б’є по Росії

Путін був змушений публічно визнати, що Росія має проблеми з пальним. Це сталося після серії українських ударів по логістичних ланцюгах, нафтопереробних заводах та енергетичній інфраструктурі РФ.

У Росії вже фіксують обмеження на продаж пального в низці регіонів. У мережі з’являються відео з чергами на АЗС, конфліктами між водіями та спробами людей знайти бензин будь-яким способом.

За повідомленнями медіа, у деяких регіонах ситуація дійшла до бійок у чергах. На одному з відео жінки сваряться через місце в черзі на заправці, на іншому — людина отримує травму під час конфлікту через пальне.

Україна в останні тижні посилила удари по російській нафтовій інфраструктурі. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що такі атаки є відповіддю на російську агресію та мають змусити Москву припинити війну.

Протягом червня українські сили завдали ударів по низці російських НПЗ, об’єктах паливної логістики, військових заводах та інших цілях.

Зокрема, під ударом опинявся Уфимський нафтопереробний завод — один із найбільших у Росії. Зеленський наголошував, що це справедлива відповідь на дії РФ проти України.

Крим і Кримський міст стають слабким місцем

Особливо чутливою для Кремля залишається ситуація в Криму. Путін визнав, що на півострові є проблеми із запасами пального, хоча й намагався применшити їхній масштаб.

Кримський міст залишається ключовим маршрутом постачання на окупований півострів. Саме тому західні оглядачі припускають, що нова успішна атака по мосту могла б стати серйозним ударом по російській логістиці та по особистому іміджу Путіна.

Для Кремля Крим має особливе символічне значення, а будь-яка загроза контролю над півостровом може сприйматися як удар по одному з головних політичних міфів путінського режиму.

На фронті Росія не досягає очікуваних результатів

Проблеми РФ не обмежуються паливом. За оцінками Інституту вивчення війни, весняно-літній наступ Росії 2026 року поки не дав значних оперативних результатів.

Аналітики зазначають, що темпи просування російських військ у червні 2026 року були значно нижчими, ніж у червні 2025-го.

Українські удари по російській логістиці, складах, заводах і системах ППО ускладнюють можливості РФ вести війну та відновлювати втрати.

За оцінками західних аналітиків, Україна повертає собі ініціативу, адже більше не лише обороняється від російських атак, а й системно б’є по слабких місцях російської військової машини.

Усередині Росії зростає невдоволення

На тлі економічних проблем у Росії дедалі частіше лунають обережні заклики до припинення бойових дій.

Голова російського Сбербанку Герман Греф заявив, що суспільство турбує передусім якнайшвидше завершення війни. Він також попереджав, що російська економіка вже “переохолоджена”.

Такі заяви є нетиповими для російських високопосадовців, адже публічна критика війни або її наслідків у РФ може мати серйозні наслідки.

Крім того, у російському інформаційному просторі з’являються свідчення невдоволення серед ветеранів і військових. Одним із найгучніших став випадок із російським військовим Олександром Луніним, який у відеозверненні звинуватив командирів у катуваннях і жорстокому поводженні з солдатами.

Після цього Луніна, за повідомленнями російських джерел, затримали, а в його домі провели обшук.

Його заява прозвучала майже через три роки після заколоту Євгена Пригожина, який став найсерйознішим викликом для Путіна за весь період його правління.

У Кремлі знову говорять про ядерну ескалацію

На тлі цих проблем російські прихильники жорсткої лінії активізували розмови про застосування тактичної ядерної зброї.

Незалежне російське видання “Колокол” повідомляло, що ідея тактичного ядерного удару по Україні нібито отримує дедалі більше підтримки серед частини наближених до режиму осіб.

Крім того, у російських державних та провоєнних медіа з’являлися публікації із закликами до застосування ядерної зброї малої потужності проти українських позицій.

Деякі російські ультрарадикальні коментатори йшли ще далі та говорили про “обмежені” ядерні удари по європейських країнах, які підтримують Україну.

Водночас західні експерти закликають не перебільшувати ці погрози. На їхню думку, ядерна риторика Кремля часто спрямована на залякування партнерів України та спробу послабити військову підтримку Києва.

Путін опинився перед вибором

Попри дедалі більший тиск, Кремль поки не демонструє готовності змінювати умови для мирних переговорів.

Москва продовжує вимагати від України фактичних територіальних поступок, зокрема в Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях. Київ відкидає такі вимоги як незаконні.

На цьому тлі Путін має два варіанти: або реагувати на зростання внутрішніх і військових проблем пошуком виходу з війни, або робити ставку на подальшу ескалацію.

Аналітики вважають, що стратегія України — бити по російській логістиці, енергетиці та військовій інфраструктурі — вже створює для Кремля саме той тиск, на який Київ розраховував.

Водночас для Заходу, за оцінками експертів, ключовим залишається продовження підтримки України. Саме вона може зменшити загрозу з боку Росії та не дозволити Кремлю повернути собі ініціативу.

ЗСУ атакує Росію — останні новини

Нагадаємо, у ніч на 4 липня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по нафтовому терміналу «Санкт-Петербург» та пункту базування «Кронштадт» у Ленінградській області Російської Федерації.

Україна продовжує атакувати нафтопереробні заводи у Росії. Вночі 28 червня лунали вибухи у Слов’янську-на-Кубані. Після атаки ударних безпілотників спалахнула пожежа на місцевому нафтопереробному заводі.

Так, після удару по нафтопереробному заводу «Слов’янськ-Еко» у Краснодарському краї військовий оглядач Богдан Мирошников припустив, що регіон може зіткнутися з проблемами із забезпеченням дизельним паливом.