Повернути вкрадений росіянами ноутбук і сховати коштовності незнайомців в їхній квартирі: українці дивують небайдужістю

Дата публікації
Перегляди
19к
Час на прочитання
3 хв
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Повернути вкрадений росіянами ноутбук і сховати коштовності незнайомців в їхній квартирі: українці дивують небайдужістю

Українці демонструють свою доброту і бажання допомогти, знаходять вкрадений росіянами ноутбук і повертають власникам, а ще залізають до чужих квартир, але не грабувати, а сховати цінні речі.

Незнайомці можуть виявитися найріднішими рятівниками, про це йдеться в сюжеті ТСН.

«З кожного будинку вони виносили все, що хотіли», - Галина Ракицька розповідає про російських солдатів, які вдиралися у кожен будинок в її містечку. 

Жінка разом сім’єю живе біля села Богданівка, у Броварському районі. Коли росіяни стояли вже за 10 кілометрів, то вирішили виїхати. Рашисти зайшли в їхній будинок через тиждень, як заходили на подвір’я, є запис з відеокамери спостереження.

Ці рашисти приїхали з Челябінської області, це легко з’ясувати за номером військової частини в покинутих росіянами документах. З будинків російські військові тягнули усе цінне, в них жили, пили та їли, розповідає Галина.

Жінка застала вдома гармидер і не знайшла планшет чоловіка, а ще свого робочого ноутбука, з якого навчає дітей початкових класів. Та за кілька днів після повернення додому пані Галині зателефонував чоловік на ім’я Віктор і сказав, що знайшов її ноутбук. «Лежав ноутбук, планшет, і я зайшов у нього, найшов власницю і передав. Я совісний чоловік, я передав», - розповідає чоловік журналістам.

Знайти власницю було досить просто, каже Віктор. Бо в ноутбуку був встановлений "вайбер", а там і номер телефону Галини. А сам ноутбук і планшет Віктор знайшов у покинутій росіянами самохідній артилерійській установці. «Це Сумська область, Конотопський район. Вони сюдою об’їжджали, через Бахмач. Кинули техніку, тут наші хлопці дали їм трошки «життя»,- сміється Віктор.

І «дали» так, що додому вони українських сувенірів не довезли, а їх було чимало. «В тягачі були телевізори, планшети, ноутбуки, сумочки жіночі, одяг дитячий», - розповідає чоловік.

Такими грабунками від росіян, здається, вже нікого не здивувати, а от добрі справи українців, зокрема Віктора, – справді надихають. 

А от у Тетяни та Віталія з Ірпеня своя дивовижна історія. Утім, свого чарівника вони лише мріють знайти. «І я, насправді, дуже хотіла б знайти ту людину, яка це зробила. Я дуже сподіваюсь, що з ним все добре», - каже Таня.  

З квартири, яку винаймали в Ірпені Тетяна з Віталієм і їхнім сином Тимофійком, виїхали одразу - 24 лютого. Коли рашистів вигнали ЗСУ з Київщини, власник квартири приїхав в Ірпінь і сфотографував їхній будинок, і розбите вікно на кухні. Через кілька тижнів до квартири приїхав і Віталій. «До вікон, я побачив, що вони зашторені. А потім побачив, що в раму вкручений якийсь дротик», - розповідає Віталій.

Коли зайшовши до квартири, одразу помітив, що зник телевізор, а ще робот-пилосос та інші цінні дрібнички. Зрозумів, що все це вкрали, та як виявилось пізніше, хтось заліз у розбите вікно, зняв телевізор, заховав його під ліжком в ковдрі, щоб не видно було. Усілякі дрібні речі прибрав з видноти і заховав у шафах. Навіть гроші, які подарували Тимофійчику на його день народження, теж сховав. «Хіба таке може бути?! Начебто приснилося», - не віриться Тетяні.

Вкрадений у вчительки з-під Броварів ноутбук знайшли у знищеній разом з окупантами САУ

Вкрадений у вчительки з-під Броварів ноутбук знайшли у знищеній разом з окупантами САУ

Тетяна каже, що цінність не в самих речах, бо найголовніше вони із собою забрали – сина, песика Бембі, якого брали з притулку, та підібрану в лісі кицьку Моніку. «В нас не було місця взагалі в машині. То я вже вибирала, чи брати мені той пилосос, чи брати мені памперси», - каже жінка.

Цінність – у добрій справі, яку зробив невідомий. І хто це - подружжя не знає. Із сусідами, кажуть, не роззнайомилися добре, бо заїхали за місяць до війни. «Ми пішли попитати сусідів. Утім, нам відчинили лише в одній квартирі, і нічого про добродія не чули», - розповідає подружжя.

Тож Віталій і Тетяна дуже хочуть, аби їхній чарівник відгукнувся, аби подякувати.

Ці дві історії, звичайно, не про речі, а  про добрих людей, які допомагають іншим – абсолютно незнайомим. І саме це є великою цінністю наших людей.

Читайте також:

На Київщині виявляють все нові тіла закатованих і вбитих, деяких шукали 70 днів, а когось досі не можуть упізнати

"Зайти до Кривого Рогу - не означає вийти": оборонці міста напоготові, але закликають не нехтувати сиренами

В селі, яке не дало ворогу прорватись на Київ, постраждала майже кожна хата: на відновлення потрібен мільярд

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Війна Росії проти України
Наступна публікація