Правила поведінки: поради, які допоможуть вижити під час війни

Автор
Ірина ЗагородняІрина Загородня
Дата публікації
Перегляди
7161
Час на прочитання
9 хв
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Правила поведінки: поради, які допоможуть вижити під час війни

Фото: Associated Press

Війна завжди становить небезпеку для життя та здоров’я мирного населення.

Від перших днів повномасштабного вторгнення РФ було зрозуміло, що ворог атакуватиме не лише військові об’єкти, а й цілитиме по мирній інфраструктурі та цивільних. Таким чином життя українців вже понад 10 місяців перебуває під постійною загрозою. Аби суттєво збільшити шанси на його збереження, потрібно дотримуватися цілої низки правил поведінки та порад.

ТСН.ua у межах реалізації Програми цивільного захисту, яку виконує Фонд Східна Європа у партнерстві з Hala Systems Inc. коштом Європейського Союзу, зібрав корисні поради, як вижити в умовах загроз воєнного характеру.

Звісно, що найкращим та найдієвішим буде виїхати з країни або регіонів, де йдуть активні бойові дії. Однак, якщо це неможливо, то потрібно чітко дотримуватися певних правил поведінки – завчасно підготувати "тривожну валізу" та свою оселю, не нехтувати повітряними тривогами та спускатися під час них до укриття.

Сповіщення про повітряну тривогу та алгоритм дій у разі сирени

Головне правило сьогодення – завжди тримайте увімкненими сповіщення про тривоги. Система попередить вас про будь-яку небезпеку. Алгоритм дій у разі повітряної тривоги простий – пройти до укриття. Для цього краще заздалегідь знайти адреси укриттів поблизу тих місць, де ви перебуваєте найчастіше. Можна також виписати 2-3 адреси найближчих до вас укриттів на випадок, якщо перше з них, до якого ви прийдете, буде переповнене.

Як підготувати укриття

Оскільки в Україні війна, то повітряна тривога і небезпека можуть тривати не одну годину, а у разі техногенних катастроф і декілька діб. Це означає, що укриття має бути підготовленим до тривалого там перебування. Найчастіше люди ховаються у підвалах будинків, оскільки це є найближчим місцем, де можна перечекати небезпеку. Тому важливо завчасно подбати про його облаштування. Для цього гуртуйтеся із сусідами, перевірте підвал вашого будинку, приберіть там, запасіться продуктами та речами першої потреби. 

Що повинно бути в укритті:

  • питна вода (з розрахунку 1,5-2 л на добу на одну особу);
  • утеплення – каремати, ковдри, спальники та пледи;
  • їжа довготривалого зберігання – консерви, снеки, сухофрукти;
  • аптечка та засоби гігієни;
  • освітлення – ліхтарики, свічки тощо.

Також експерти радять запастися усім необхідним вдома та на випадок евакуації або перебування в укритті протягом декількох днів скласти "тривожну валізу".

До переліку мінімального набору речей, які повинен мати кожен українець, входять:

  • вода питна (з розрахунку 1,5-2 л на добу на одну особу) та технічна (для приготування їжі та гігієни 10-12 л на добу на одну особу);
  • утеплення – каремати, ковдри, спальники, пледи та теплі речі;
  • їжа довготривалого зберігання – м'ясні та рибні консерви, снеки, галети, сухофрукти, висококалорійні солодощі (чорний шоколад з горіхами, жменя льодяників), крупа перлова, гречана, рис довгозерний, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати;
  • аптечка;
  • засоби гігієни та антисептичні і дезінфікувальні засоби;
  • освітлення та підзарядження – ліхтарики, свічки, батарейки, повербанки тощо;
  • засоби зв'язку – радіоприймач, заряджені телефони

Варто також зазначити, що мінімальна кількість днів, на які варто зробити запас їжі та води – три.

"Тривожна валіза": як зібрати та що покласти

"Тривожна або екстрена валіза" – це базовий набір речей для виживання в екстремальних або військових ситуаціях до прибуття рятувальників або до безпечної евакуації із зони надзвичайної ситуації, наприклад, до укриття під час обстрілу або ракетної атаки, коли поблизу немає води, їжі, тепла, даху над головою.

Вміст: необхідний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування.

Варто зазначити, що експерти з виживання радять відмовитися від камуфляжного кольору, оскільки з таким рюкзаком вас можуть прийняти за учасника бойових дій, військового, а не цивільну особу. 

Перелік речей, які рятувальники радять покласти до "тривожної валізи":

  • Копії важливих документів у поліетиленовому упакованні. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. У деяких джерелах рекомендують серед документів тримати кілька фотографій рідних і близьких.
  • Кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей.
  • Карту місцевості, можливо, компас, годинник наручний, а також інформацію про спосіб зв'язку і умовлене місце зустрічі вашої родини.
  • Засоби гігієни: зубну щітку і зубну пасту, невеликий шматок мила, рушник (є такі в упакованні, пресовані), туалетний папір, кілька упаковань одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір.
  • Засоби зв'язку та інформації (невеликий радіоприймач) та елементи живлення до радіоприймача (якщо потрібні).
  • Ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничку, свічки.
  • Багатофункціональний інструмент, що включає лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо. 
  • Ніж, сокиру, сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр і т.д.).
  • Декілька пакетів для сміття об'ємом 120 літрів. Можуть замінити намет або тент, якщо розрізати.
  • Рулон широкого скотча.
  • Упаковання презервативів. Презерватив, за необхідності, може використовуватись для захисту від вологи сірників та запальничок, як джгут для зупинки кровотечі, надійного закупорювання ємкостей від комах та піску, перенесення води.
  • Блокнот і олівець, нитки та голки.
  • Аптечку першої допомоги. До її складу, за порадами ДСНС, обов’язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), знеболювальне, від діареї, шлункової інфекції, краплі для очей, жгут, шприци тощо; ліки, що ви приймаєте (мінімум на тиждень), з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (стежте за терміном придатності ліків).
  • Одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочку або кофту, плащ-дощовик, в'язану шапочку, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття.
  • Поліуретановий килимок або каремат, спальник та мінінамет (якщо дозволяє місце).
  • Посуд (краще металевий): казанок, флягу, ложку, кружку.
  • Пальник газовий, балон газовий або сухий спирт.
  • Запас їжі на кілька днів – все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається (нешвидкопсувні), наприклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад з горіхами, жменю льодяників), набір продуктів (тушкованка, галети, суп-пакети, м'ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце – крупа перлова, гречана, рис довгозерний, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний.
  • Запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вона не повинна бути застояною).

Чеклист та корисні поради у складанні "тривожної валізи"

Важливо зібрати "тривожну валізу" заздалегідь і поставити її у зручному місці, аби у разі небезпеки була змога дуже швидкого доступу до неї. Крім того, як радить експерт з виживання Сергій Вишневський, до "валізи" потрібно скласти речі, які перевірені практикою. Тобто ті, що ви вже використовували, а не принесли в упакованні із магазину (це правило не стосується їжі).

Експерти також рекомендують використовувати як "тривожну валізу" саме рюкзак, оскільки з ним зручно пересуватися, він не обмежує рухи, у вас вільні руки.

Щодо укладання речей, їх радять скласти так, аби розподілити вагу рівномірно. Добре мати рюкзак із "підвалом" (нижнім клапаном). Найважче слід складати на дно, гострі предмети або предмети з гострими кутами потрібно покласти так, аби вони не торкалися спини. Речі, які можуть знадобитися насамперед, покласти – у зовнішні кишені, а те, що можна пошкодити або розчавити, – нагору.

Ще раз нагадаємо узагальнено, що має обов'язково бути у "тривожній валізі": засоби для гігієни, сигналізація та освітлення, приладдя для приготування або розігріву води та їжа, сама їжа та запаси води, засоби зв’язку, навігація, документи, аптечка, речі для утеплення та захисту (теплий одяг, спальник, каремат).

Загальна вага "екстреної валізи", за рекомендаціями ДСНС, не має перевищувати 50 кілограмів. Але, як показує практика, для більшості людей, особливо жінок, така вага є дуже великою. Тому експерти говорять, що наплічник має важити не більше 25 кілограмів.

Війна це небезпека на кожному кроці і не завжди людина може встигнути відреагувати на загрозу обстрілу або ракетної атаки ворога вчасно. Не завжди є можливість або час пройти в укриття. Тому важливо також підготувати і свою оселю до війни.

Підготування оселі 

Аби підготувати оселю до загроз та небезпек в умовах війни, рятувальники радять:

  • нанести захисні смуги зі скотчу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;
  • за можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;
  • за наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка більша від його висоти;
  • забезпечте оселю запасами питної та технічної води, а також зробіть запас продуктів тривалого зберігання;
  • додатково укомплектуйте домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги;
  • підготуйте ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;
  • підготуйте (закупіть) прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;
  • підготуйте необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони або інших сховищ (підвалів, погребів тощо);
  • за наближення зимового періоду необхідно продумати питання щодо обігріву оселі у разі відключення централізованого опалення.

Правила поведінки населення під час війни

І, мабуть, насамкінець найважливіше – потрібно підготувати себе та свою родину до дотримання певних правил поведінки, які допоможуть вижити під час небезпеки. А також чітко вивчити і запам'ятати, що навпаки краще не робити.

Необхідно:

  • зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;
  • не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих із ненадійною репутацією;
  • завжди мати з собою документ (паспорт), що засвідчує особу, відомості про групу крові свою та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
  • знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, у місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності намагатися якнайменше перебувати поза місцем проживання, роботи та у малознайомих місцях;
  • у разі виходу із приміщень, пересування сходами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої руки (як під час руху автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, літнім людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;
  • уникати місць скупчення людей;
  • у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
  • за появи озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покинути цей район;
  • посилити увагу і за можливості також залишити цей район у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;
  • про людей, які не орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, мають нехарактерну зовнішність, здійснюють протиправні і провокативні дії, здійснюють незрозумілу роботу, тощо – негайно поінформувати органи правопорядку, місцеву владу, військових;
  • у разі потрапляння до району обстрілу – сховатись до найближчої захисної споруди цивільної оборони, сховища (укриття). За відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − ляжте на землю головою в бік протилежний вибухам. Голову слід прикрити руками (за наявності для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;
  • у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо), слід намагатися з’ясувати та зберегти якнайбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що ви самі або близькі вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.

Не рекомендується:

  • читати новини з сумнівних, неофіційних, неперевірених джерел;
  • підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
  • спостерігати за перебігом бойових дій;
  • стояти чи перебігати під обстрілом;
  • конфліктувати з озброєними людьми;
  • носити армійську форму або камуфльований одяг;
  • демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
  • підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

Більше про правила поведінки у різних надзвичайних ситуаціях читайте в Абетці безпеки ДСНС за посиланням.

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Війна Росії проти України
Дата публікації
Перегляди
7161
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Наступна публікація