Прорив ЗСУ на трьох напрямках, "пекло" на Донбасі та шалені втрати РФ: огляд бойових дій в Україні

Сили оборони України досягли тактичного просування на Куп’янському напрямку, на ділянці Костянтинівка — Дружківка та на заході Запорізької області. Водночас російська армія посилює тиск на сході, маючи частковий успіх на Покровському напрямку.

ТСН.ua зібрав головні подробиці з фронту.

Згідно з аналізом Інституту вивчення війни (ISW), на Куп’янському напрямку зафіксовано просування українських підрозділів. В ISW зазначають, що «ці події не свідчать про зміну контролю над місцевістю або переднім краєм району бойових дій».

Крім того, геолокаційні фото від 11 березня підтверджують, що Сили оборони просунулися на тактичному напрямку Костянтинівка — Дружківка, безпосередньо на південну околицю Костянтинівки. Також зафіксовано успішні дії українських військових на заході Запорізької області — на південний схід від Новоданилівки.

Найнапруженішою залишається ситуація на Покровському напрямку, де аналітики ISW зафіксували просування російських військ на південь від Білицького.

Військовий із позивним «Мучной» також повідомив про напружену ситуацію на Покровському напрямку. За його словами, російські війська намагаються просуватися малими піхотними групами в бік Сергіївки, однак наразі не змогли повноцінно вийти безпосередньо на українські рубежі оборони.

Водночас противник поступово накопичує сили південніше — в районі балок і лісосмуг, де ховає особовий склад та підтягує підкріплення. Висування російських підрозділів відбувається, зокрема, з району шахтоуправління «Покровське» та територій північніше шахти.

За оцінкою військового, таким чином окупанти намагаються створити плацдарм для подальшого просування у напрямку Сергіївки, використовуючи рельєф місцевості як природне укриття.

Особливо складна ситуація склалася навколо населеного пункту Гришине.

«По Гришиному ситуація, без прикрас, критична. Противник практично дотиснув населений пункт. На цей момент залишається близько 5–10% сірої зони — окремі вулиці, де ще тривають бої. У разі повної втрати села противник, ймовірно, спробує розвивати наступ далі на захід, у напрямку Новоолександрівки та Василівки», — зазначив військовий.

Крім того, як стверджує «Мучной», західніше Родинського ворог активно застосовує диверсійно-розвідувальні групи. Вони діють максимально зухвало, переміщуючись у цивільному або маскувальному одязі в тилових проміжках з метою знайти слабкі місця в обороні та вийти в бік населеного пункту Шевченко.

Зміна тактики ворога на Слов’янському напрямку

Російські війська змінили підхід до ведення бойових дій на Слов’янському напрямку, перейшовши від швидких проривів до методичного продавлювання оборони ЗСУ.

Військовий кореспондент Богдан Мирошников пояснює цю зміну необхідністю забезпечення флангів після попередніх стрімких проривів на 5–7 кілометрів.

«Особливо це стосується підходів до Рай-Олександрівки одразу з трьох боків. Ворог чудово розуміє важливість цього населеного пункту. Тому ресурси, задіяні в атаках — величезні. Все, що можна робити в таких умовах — виснажувати окупанта та відтягувати момент відходу», — зазначає Мирошников.

«Мучной» додає, що на підступах до Рай-Олександрівки противник проводить розвідку боєм, використовуючи природні складки рельєфу для прихованого пересування.

«Загалом на цій ділянці фронт не рветься одним ударом. Він методично підгризає оборону з різних боків, намагаючись створити кілька точок тиску одночасно. Тому ключова небезпека тут — не одномоментний прорив, а повільне стискання позицій через фланги й висоти», — пояснює військовий.

Він також повідомив, що північно-східніше Кривої Луки противник частково опанував крейдяні висоти, що дає йому можливість коригувати вогонь і контролювати логістичні маршрути ЗСУ.

Провали та «котел» окупантів на Харківщині

За даними аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), на півночі Харківської області російські війська проводили наступальні операції, однак помітного просування їм досягти не вдалося.

Спроби атак були зафіксовані на північний схід від Харкова поблизу Вовчанських хуторів, Прилипки та Симинівки, а також у напрямку Зибиного і Веселого.

Водночас за інформацією українського військового оглядача Костянтина Машовця, українські підрозділи фактично зупинили просування російських військ у цьому районі попри те, що підрозділи 44-го армійського корпусу та 6-ї загальновійськової армії РФ продовжують спроби рухатися вздовж лівого берега річки Сіверський Донець у напрямку Графського та Симинівки.

До слова, начальник групи взаємодії зі ЗМІ бригади «Форпост» Дмитро Усов раніше повідомляв, що російські війська намагаються обійти місто Вовчанськ на Харківщині з флангів, шукаючи слабкі місця в українській обороні.

За його словами, спроби наступу ворога розтягнуті приблизно на 40 кілометрів як на схід, так і на захід від міста. Водночас ці атаки були зупинені українськими підрозділами.

Військовий також зазначив, що російська армія намагається впливати на логістику Сил оборони, активніше використовуючи ударні дрони, які іноді залітають глибше в тил. За його словами, були випадки, коли такі безпілотники фіксували навіть на північній околиці Харкова.

Проте бійці 77-ї окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ провели штурмову операцію на одній із ділянок фронту в районі Богуславки Харківської області.

За інформацією військових, десантники 2-го аеромобільного батальйону змогли зайти безпосередньо на позиції російських підрозділів та вступили у ближній бій. Як результат, четверо російських військових здалися в полон, ще одного окупанта, який чинив опір, було ліквідовано.

У бригаді зазначили, що взяті в полон військові РФ поповнять обмінний фонд України.

Також речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов повідомив, що в Куп’янську в оточенні перебувають близько двох десятків російських військових.

За його словами, вони переховуються у підвалі зруйнованої будівлі лікарні, де облаштували кілька укриттів і фактично намагаються лише вижити.

Трегубов зазначив, що ці військові не становлять безпосередньої загрози та не здатні проводити активні бойові дії, тому Сили оборони не атакують їх, щоб не ризикувати життям українських військових.

ЗСУ перехопили ініціативу на Олександрівському напрямку: деталі контрнаступу

Успіх на цій ділянці фронту став можливим завдяки комплексному підходу та взаємодії різних підрозділів. Офіцер відділення комунікацій 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади 8-го корпусу Десантно-штурмових військ Сергій Колесниченко пояснив механізм перехоплення ініціативи.

«Передусім це ретельне планування операції та обрана стратегія дії, яка дозволила нав’язати противникові невигідний для нього темп бойових дій. Важливу роль відігравав ефект несподіванки, коли наші підрозділи діяли там і тоді, де ворог цього не очікував», — наголосив Колесниченко.

За його словами, цей результат є наслідком послідовної та злагодженої роботи підрозділів усіх рівнів. Алгоритм дій такий: розвідка своєчасно виявляє позиції росіян, безпілотні системи коригують цілі, а артилерія завдає точних ударів по живій силі, техніці та логістичних шляхах ворога.

«Як результат, противник більше змушений реагувати на наші дії, ніж реалізовувати власні плани. Саме це дозволяє поступово перехоплювати ініціативу та створювати умови для подальшого просування для наших підрозділів», — зазначив офіцер ДШВ.

Коментуючи можливий вплив цих подій на суміжні ділянки фронту (зокрема на Донеччині чи поблизу Гуляйполя), Колесниченко зауважив, що хоча успіхи ЗСУ, безумовно, впливають на загальну оперативну обстановку, кожен напрямок має свою специфіку та інтенсивність боїв. Тому говорити про прямий і миттєвий вплив на інші сектори наразі передчасно.

Тактичне просування та важкі бої за Вишневе

Військовослужбовець «Мучной» розкрив детальніші тактичні подробиці боїв на Олександрівському напрямку. За його інформацією, українські підрозділи здійснили невелике, але стратегічно важливе тактичне просування східніше Нечаївки. Йдеться про поступове відтискання противника з лісосмуг і займання вигідніших рубежів.

Одночасно тривають запеклі бої за населені пункти Данилівка та Вишневе.

«По Вишневому ситуація особливо складна: приблизно 15% населеного пункту перебуває під нашим контролем, але решта території фактично перетворена на зону постійних бойових зіткнень. Центр села, західна частина та підступи до південного флангу — це ділянки, де противник постійно намагається утримуватися і контратакувати», — повідомляє військовий.

Бій іде за кожен будинок і кожну посадку. Однак ЗСУ мають тактичний успіх: бійці просунулися в систему балок південно-східніше Вишневого. Ці природні укриття дозволяють приховано маневрувати піхотою, безпечніше підтягувати резерви та створювати плацдарми для подальшого тиску на позиції армії РФ.

На інших ділянках цього рубежу також ведеться інтенсивна робота:

• Вербове та Калинівське: українські підрозділи активно працюють по ворогові, стримуючи його та поступово вибиваючи з укриттів.

• Лінія Степове — Березове: ситуація залишається важкою. Ворог міцно чіпляється за позиції та намагається втримати свої рубежі шляхом контратак. Проте українські захисники продовжують тиснути, незважаючи на складні умови.

Загалом Олександрівський напрямок зараз є зоною важкої позиційно-маневреної боротьби. Результат тут визначається не стрімкими проривами, а системним, крок за кроком, відтисканням ворога з опорних пунктів та вирівнюванням лінії фронту.

Однак за даними DeepState за 13 березня, росіяни просунулися біля села Яблунівка Юнаківської громади на Сумщині.

Згідно з даними аналітичного проєкту, «червона зона» з позначкою «окуповано» в цьому районі збільшилася від 239,79 км² до 244,25 км².

Що кажуть у Генштабі

За інформацією Генерального штабу ЗСУ, станом на 13 березня росіяни не припиняють застосовувати тактику вогневого терору як проти позицій ЗСУ, так і проти мирних населених пунктів.

«Вчора противник завдав одного ракетного удару з застосуванням однієї ракети, 78 авіаційних ударів, скинувши 292 керовані авіабомби. Крім того, застосував 9112 дронів-камікадзе та здійснив 4231 обстріл населених пунктів і позицій наших військ, зокрема 201 — з реактивних систем залпового вогню», — зазначається у зведенні.

Найбільше від авіаударів постраждали райони населених пунктів у Дніпропетровській (Покровське, Підгаврилівка, Орли), Запорізькій (Воздвижівка, Чарівне, Степногірськ та інші) та Херсонській (Одрадокам’янка) областях.

Які напрямки фронту найгарячіші

Згідно з інформацією військового командування, російська армія концентрує найбільші зусилля на трьох напрямках — Костянтинівському, Гуляйпільському та Покровському. На кожному з них ЗСУ відбили десятки атак.

Костянтинівський напрямок: тут зафіксовано найвищу активність ворога. Агресор здійснив 28 атак у бік Костянтинівки, Іллінівки, Іванопілля, Степанівки, Новопавлівки, Софіївки, а також у районах Плещіївки та Русиного Яру.

Гуляйпільський напрямок: відбулося 28 боєзіткнень. Окупанти намагалися прорвати оборону поблизу Гуляйполя, Мирного, Зеленого та в бік Добропілля, Залізничного й Оленокостянтинівки.

Покровський напрямок: українські захисники зупинили 27 штурмових дій противника. Бої точилися в районах Мирнограда, Родинського, Удачного, Новомиколаївки, а також у бік Білицького, Гришиного та Новоолександрівки.

Крім того, активні наступальні дії ворог вів на Слов’янському, Олександрівському та Лиманському напрямках. Натомість на Краматорському та Придніпровському наступальних дій з боку росіян минулої доби не зафіксовано. На Волинському та Поліському напрямках ознак формування ударних угруповань противника немає.

Які втрати ворога

У відповідь на штурми російської піхоти українська авіація, ракетні війська та артилерія завдають точних ударів. За минулу добу вдалося уразити ворожу реактивну систему залпового вогню та ще один важливий військовий об’єкт агресора.

«Загалом минулої доби втрати російських загарбників становили 860 осіб. Також ворог втратив сім танків, п’ять бойових броньованих машин, 50 артилерійських систем, чотири реактивні системи залпового вогню, два засоби протиповітряної оборони, 2071 безпілотний літальний апарат та 189 одиниць автомобільної техніки», — констатували в Генештабі.

До слова, головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявляв, що втрати російської армії на фронті вже три місяці поспіль перевищують темпи її поповнення. За словами українського генерала, попри значні втрати Росія не відмовляється від наступальних дій на фронті протяжністю близько 1200 кілометрів.