Через санкції навіть танковий завод пішов у відпустку під час війни.
Судячи з усього, намір Путіна демілітаризувати Україну завершиться демілітаризацією… самого путінського війська. І цей процес почався вже! Сьогодні друга армія у світі вже стала першою за розмірами бойових втрат під час війни.
Про це йдеться в ТСН.
Знищений арсенал російських військ перевищив наявну чисельність армій деяких європейських країн. Хоча нас запевняють, що втрата шести сотень танків могла б вважатися катастрофою для Франції, але ніяк не для Росії. Бо ж на озброєнні у Путіна нараховується не менше 12 тисяч панцирників. Та ці цифри існують лиш на папері. Справді боєздатних машин у кілька разів менше.
Згадати лише, як за місяць після вторгнення в Росії взялися розконсервовувати радянські танки зі складів. Тоді ж виявилося, що в четвертій танковій дивізії із 10 «розконсервованих» танків лише один виявився з усіма необхідними запчастинами. Решта – повністю розукомплектовані, тобто розкрадені. В танках не було оптичних приладів, електроніки, а в деяких не знайшли навіть двигунів. Це дані української розвідки, яку росіяни не спростували.
Змовчали у Кремлі і про самогубство командира 13 танкового полку 4 танкової дивізії російської армії.
Відкрити склад – замало. Уявіть гараж, в якому ваша машина простояла років 20 – щось проржавіло, ущільнювачі посипалися, акумулятор "помер", дроти закоротило. Танки, які вкривалися пилом не одне десятиріччя, потребують ремонту і модернізації. І тут починаються проблеми, адже санкції стали ударом для заводів, які ті танки і виробляють.
Зупинку «Уралвагонзаводу» в Росії спочатку заперечували, але згодом визнали нестачу деяких імпортних складових і підтвердили – працівників відправили у відпустки. Танковий завод у відпустці під час війни!
Під санкційний удар потрапило і виробництво ракет. Головні "лякалки" Кремля – комплекси «Кинжал» чи «Калібр» – можуть відійти на смітник історії. Головна складова – електронний процесор для автоматичного керування вогнем. Росія хизувалася, що їй вдалося налагодити виробництво трьох лінійок вітчизняних процесорів. Але виявилось, що чіпи для цих моделей до Росії постачав Тайвань. І з початком вторгнення там відмовилися від співпраці зі світовим агресором.
Швидко замінити надточні мікросхеми у Росії не вийде. Виробників мікросхем по всьому світу вже застерегли – співпраця із Кремлем, що протиставив себе практично усій міжнародній системі безпеки, негайно виллється в економічний бан.
Таку опцію, як виробництво власних мікросхем, у короткостроковій перспективі ми навіть не розглядаємо. Справа не лише у тім, що для цього потрібні фахівці та потужності. Для виробництва власних мікросхем, у першу чергу, потрібні гроші.
А ще до війни у Кремлі відступили від розширення космічної програми, офіційно визнавши, що в країні не вистачає імпортних деталей.
Під санкційним ударом – виробництво вантажівок і тагачів. Через санкції російський КАМАЗ вже загальмував конвеєр на 40 відсотків. А це прямий удар по розрекламованих зенітно-гарматних комплексах «Панцир С», які базуються на платформі КамАЗу.
Виявляється, майже все обладнання машини імпортне – стояли американський двигун, німецька коробка передач та паливна система.
І це ще, не згадуючи про зупинку постачання надточних французьких телповізорів, якими росіяни модернізували гелікоптери й танки.
Це не означає, що вже сьогодні російський військово-промисловий комплекс зник і в Путіна не буде зброї. Аналітики не ставлять під сумнів, що Росія нарощувала запаси іноземних компонентів. Але як надовго їх вистачить, і чи передбачали в Москві, що буде йтися про такий великий перелік заборонених товарів і послуг? Адже залізо без програмного забезпечення мертве. Судячи з планів Кремля повісити над українською столицею російський прапор вже за 48 годин, стратегії запастись всім точно не було.
Тому, повна демілітаризація Росії – це питання часу. Спочатку зупинка ВПК – і йдеться не про роки, а місяці, і навіть тижні. А далі – технологічний занепад. Здається, їй вже ніколи не бути на 2-му місці серед світових торгівців зброєю.
Читайте також: