Росія збільшила виробництво балістичних ракет: The Economist попередив про нову проблему для України

Росія збільшила виробництво балістичних ракет приблизно до 100 на місяць, тоді як запаси українських перехоплювачів Patriot PAC-3 практично вичерпалися. Значні нові поставки цих ракет Україні наразі малоймовірні.

Про це пише The Economist у матеріалі про посилення російських повітряних атак і можливості української протиповітряної оборони.

За даними видання, Росія щомісяця виробляє близько 60 ракет «Іскандер-М» і 40 РМ-48У. У перші вісім днів серпня РФ запустила 57 балістичних ракет, з яких, за відомими даними, вдалося збити лише одну.

The Economist зазначає, що запаси PAC-3, які залишаються єдиним справді ефективним засобом протидії балістичним ракетам, доступним Україні, практично вичерпалися. Перехоплення семи балістичних ракет 27 серпня стали можливими завдяки невеликій кількості PAC-3, закуплених європейськими союзниками.

Більших поставок очікувати складно: війна Дональда Трампа проти Ірану виснажила американські запаси Patriot, а інші країни неохоче віддають власні перехоплювачі через обмежені можливості їх заміни.

Нові російські дрони та дефіцит ракет

Наприкінці серпня Київ пережив особливо інтенсивну серію атак. Протягом п’яти днів до 1 вересня місто майже щогодини атакували хвилі реактивних безпілотників, за якими йшли балістичні ракети. Росія використовує дрони для придушення українських радіолокаційних мереж перед ракетними ударами.

Україна також намагається протидіяти новим реактивним дронам «Герань-4» і «Герань-5», які розвивають швидкість до 600 км/год. За інформацією видання, Росія виробляє близько 3000 таких апаратів на місяць. Українські F-16 водночас відчувають нестачу американських ракет AIM-120 і AIM-9, необхідних для перехоплення крилатих ракет.

Чи допоможуть нові системи ППО

Наприкінці 2026 року Україна має отримати дві старіші франко-італійські батареї SAMP/T із ракетами Aster, а у 2027 році — вісім новіших SAMP/T NG. Остання версія має досконаліший радар і здатна протидіяти кільком маневровим балістичним ракетам, зокрема «Іскандер-М».

Однак ракетний аналітик Фабіан Гоффман застерігає, що SAMP/T NG ще не довела ефективності в бойових умовах. Виробник Aster, компанія MBDA, не досягне випуску 300 ракет на рік до 2028-го. Можливе ліцензійне виробництво в Україні також потребуватиме часу.

Українська «Фрейя» та удари по заводах

Потенційно важливішим проєктом The Economist називає українсько-європейську «Фрейю» — дешевшу й масовішу альтернативу PAC-3. Головним розробником є Fire Point, а запланований перехоплювач базується на балістичній ракеті FP-7. До проєкту залучені 12 європейських оборонних компаній, зокрема Thales, Leonardo, Diehl і Saab.

Fire Point стверджує, що зможе успішно перехоплювати балістичні ракети до середини 2027 року. Гоффман ставиться до цього скептично, а Метью Бінт із Міжнародного інституту стратегічних досліджень вважає, що в найкращому разі система досягне оперативних можливостей у 2028-му. Запланована вартість перехоплювача — близько 700 тисяч доларів.

Поки нові системи не готові, Україна зосереджується на укріпленні та маскуванні інфраструктури, а також ударах по російських ракетних заводах і пускових установках до запуску ракет.

У найближчі місяці Україна сподівається поповнити арсенал новими балістичними ракетами: «Сапсаном» від «Південмашу», FP-7 і більшою далекобійною FP-9 від Fire Point. Їхня швидкість має допомогти уражати мобільні пускові установки до того, як ті встигнуть здійснити пуск і змінити позицію.

Бінт вважає перспективнішими удари по заводах, що виробляють критично важливі компоненти. За його словами, необхідно знаходити вразливості в російських ланцюгах постачання. Гоффман наголошує, що проблема структурна: масове виробництво балістичних ракет дешевше й простіше, ніж створення достатньої кількості перехоплювачів для їх знищення.

Нагадаємо, країни Європейського Союзу погодили виняток, який дозволить Україні закуповувати ракети-перехоплювачі для систем Patriot коштом європейського кредиту. Наступний транш у межах Ukraine Support Loan становитиме 3,2 мільярда євро.