Тарасу Матвіїву був 31 рік.
Напередодні ввечері у Луганській області під час потужного обстрілу загинув боєць 24-ї бригади Тарас Матвіїв. До війни він був журналістом. Під час Революції гідності боровся з режимом в одній із майданівських сотень, далі добровольцем рушив на Схід.
У п'ятницю, 10 липня, він кинувся до палаючого бліндажа, де були побратими. Урятував бійців, аж раптом прилетіла міна. Про це йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
У бійця ЗСУ Романа після учорашнього бою на руці залишився лише невеликий опік. Його побратима з травмою коліна відвезли в лікарню. Обидва напередодні були в бліндажі, куди прилетіли одразу дві міни. І він загорівся.
"Дуже великий чад був, дим. Ми почали від диму задихатись", - каже він.
Просто під час обстрілу бойовиків командир взводу кинувся рятувати бійців з палаючого бліндажа.
"Відтягнув нас в безпечне місце, полив водою. В той момент прилетіла ще одна міна", - розповів боєць.
120-мм міна розірвалася в кількох метрах від бійця. Шансів вижити у Тараса Матвіїва не було.
"Були поранення осколкові, це права частина тулуба. Я вважаю, на сто відсотків, що цей вчинок гідний звання Героя України", - каже військовослужбовець ЗСУ Джеміль.
Тарасу Матвіїву був 31 рік. У рідному Львові він здобув журналістську освіту. В столиці працював кореспондентом на кількох телеканалах. Пройшов Майдан, добровольцем поїхав на фронт, здобув офіцерську посаду.
Сьогодні біля згорілого бліндажа лежать хвостовики від мін. В середині лише розгублене кошеня. Ймовірно, контужене після обстрілу.
І через втрату побратима, і тому, що ніч видалась важкою, дещо розгублені на позиціях тут і бійці.
Нині на Донбасі температура +40 навіть ввечері. Тож коли бойовики влучили в бліндаж, тут загорілася вся суха трава. І поки одні бійці давали відповідь, інші гасили полум'я.
За загиблого побратима хлопці бойовикам вже помстились.
"Ми на пануючій висоті. Коли вони починають по нас, в нас є можливість віддати їм нормально, що вони затихають", - пояснює військовослужбовець ЗСУ.