У Москві прибрали техніку з параду 9 травня: експерт пояснив, чому це важливо

У Москві вперше з 2007 року парад 9 травня має пройти без традиційної військової техніки. У Міноборони РФ це пояснюють “поточною оперативною обстановкою”.

Політичний коментатор Ігор Тишкевич вважає, що рішення може бути пов’язане не лише з безпекою, а й із важливим політичним вибором для Путіна на тлі війни проти України.

Що відомо про парад 9 травня у Москві

У Москві 9 травня планують провести військовий парад до 81-ї річниці перемоги у Другій світовій війні, однак без механізованої колони. За повідомленням Міноборони РФ, участь у пішій частині мають взяти військовослужбовці вищих військових навчальних закладів різних видів і родів військ.

Водночас вихованці суворовських і нахімовських училищ, кадетських корпусів, а також військова техніка участі у параді не братимуть. У російському оборонному відомстві таке рішення пояснили “поточною оперативною обстановкою”.

Під час трансляції параду росіянам обіцяють показати роботу військових, які виконують завдання у зоні бойових дій, а також тих, хто несе бойове чергування, зокрема у Ракетних військах стратегічного призначення, Повітряно-космічних силах та Військово-морському флоті. Авіаційна частина, за даними російського Міноборони, має включати проліт пілотажних груп і штурмовиків Су-25.

“Вперше з 2007 року парад 9 травня в Москві пройде без військової техніки. Ймовірно, і в іншому він буде сильно урізаний. Це вкрай важливий момент, зокрема з погляду розвитку подій на фронті”.

Чому парад 9 травня без техніки може бути важливим сигналом

За словами Тишкевича, війна проти України тривалий час залишалася для значної частини російського суспільства радше “фоновим процесом”. Втрати, на його думку, не створювали масштабного суспільного шоку, зокрема через систему контрактного набору та виплати родинам загиблих.

Однак у 2025–2026 роках ситуація почала змінюватися. Росіяни дедалі більше відчувають війну через економічні наслідки, удари дронів по різних регіонах РФ, проблеми з інфраструктурою та загальний фон нестабільності.

Окремим фактором Тишкевич називає відсутність швидких результатів на фронті. Російські війська продовжують просуватися, але темпи цього просування, за його оцінкою, не можна назвати ані переломом у війні, ані масштабним успіхом.

“Бачення, як домогтися змін, окрім збільшення кількості людей на фронті, немає. Але ресурс найму зменшився. Потрібна мобілізація”, — зазначає коментатор.

Путіну потрібні “успіхи”, але фронт рухається повільно

На цьому тлі Кремль, за оцінкою Тишкевича, опиняється перед складним вибором. З одного боку, у Росії наближається масштабна виборча кампанія 2026 року — вибори до Держдуми, голів суб’єктів федерації та регіональних парламентів. З іншого — проводити мобілізацію влітку політично ризиковано, а восени вона може вже не дати потрібного військового ефекту.

За його оцінкою, такий сценарій є ризикованим, бо не вирішує проблеми, а лише відкладає її. Водночас він може дати російській владі короткострокове політичне посилення — максимум на рік.

Саме тому, зазначає Тишкевич, перші травневі дні можуть бути важливими для розуміння подальших намірів Кремля.

“Я уважно стежитиму за ключовими тезами пропагандистів, кремлівських чиновників і самого Путіна в перші травневі дні. Це час ухвалення рішення. Якщо грати на страху в мобілізацію — початок процесу має бути покладений у період з 7–8 до 14–15 травня”, — підсумував він.

Війна обертається проти Путіна – останні новини

На тлі підготовки до параду в Москві посилюється і тиск на російську інфраструктуру. Протягом квітня українські сили кілька разів били по Туапсинському нафтопереробному заводу в Краснодарському краї РФ.

Після останнього удару, який стався вночі проти 28 квітня, на нафтобазі та НПЗ спалахнула масштабна пожежа. За оцінками OSINT-аналітиків, могли бути пошкоджені щонайменше чотири резервуари для зберігання нафти. Загалом після атак 16, 20 та 28 квітня повідомлялося про знищення 24 резервуарів і пошкодження ще чотирьох.

Влада Краснодарського краю оголосила надзвичайний стан у Туапсинському муніципальному окрузі та заявила про розлив нафти. Речник Кремля Дмитро Пєсков визнав факт удару по Туапсе, але сказав, що деталі щодо уражених об’єктів засекречені.

Президент РФ Володимир Путін також відреагував на удари по НПЗ. Він заявив, що атаки нібито не створюють критичних загроз, але водночас назвав дії України “терористичними” та визнав, що ризики для інфраструктури залишаються.