У Тростянці пекарів, які годували місто хлібом, звинувачують у співпраці з ворогом

Дата публікації
Перегляди
15к
Час на прочитання
4 хв
Поділитись:
WhatsApp
Viber
У Тростянці пекарів, які годували місто хлібом, звинувачують у співпраці з ворогом

Фото: pixabay.com

Інколи той, хто став героєм для односельців у найтяжчі часи, може викликати підозру щодо колаборації у влади, яка повернулася на місця після звільнення.

На Сумщині ресторан, який з початку окупації власники перетворили на пекарню, опинився у вирі скандалу через можливу колаборацію, йдеться в ТСН.

Тростянець на Сумщині росармія почала захоплювати з першого дня широкомасштабного вторгнення. Одразу з приходом руського міра «асвабадітєлі» позбавили місто  світла, води, опалення. Хтось із містян встиг евакуюватися, але більшість стали заручниками окупантів. «Ми голодні були… Стояли в чергу по 5 годин за куснем хліба. А як? Їсти хочеться»,- кажуть місцеві.

ХЛІБ ЦІНОЮ У ЖИТТЯ

У перші дні російської окупації місто опинилось із загрозою голодної блокади, тож троє місцевих підприємців, в яких за мирних часів був ресторан, починають випікати хліб.

«Ми просто зібралися бригадою 11 чоловік. Доки було світло за добу ми випікали півтори тисячі буханок , а як світла не стало, на генераторі ми випікали десь від 600 до 800», - розповідає підприємець Мирослав Шило.

Чергу біля воріт займали ще з ночі і всім роздавали хліб безкоштовно. Та не лише за хлібом. У чергах люди спілкувались. «Тут у нас 50 десь розеток було, в якийсь там момент від генератора паралельн викидали за ворота. З’явилось місце, де хоч якесь життя залишилось. Тому що все скрізь було або зруйновано, або розграбоване», - додає Мирослав.

Тоді, кажуть люди, з місцевої влади у місті нікого не бачили. Але хазяйнували окупанти. «Приходили і погрожували, казали виходьте звідси, щоб ви тут не працювали, но ми тут залишались», - розповідає підприємець.

ГЕРОЇ ЧИ КОЛАБОРАНТИ?

«З одного боку вони роздавали хліб людям, по пів буханки, а з заднього двору годували росіян. Давайте це подвиг чи шо це?», - каже міський голова Тростянця Юрій Бова.

Тростянецький міський голова на час окупації з міста виїхав. Запевняє, тоді ситуацію тримав під контролем і в місті хліб був - просто випікали його подалі від очей окупантів. «Крім цієї пекарні, пекли ще 5 об’єктів пекло хліб в різних точках нашого міста. Ми не могли це афішувати», - переконує він.

Тож дії рестораторів оцінює голова міста не так героїчно. « Я вважаю, шо це колаборація. Я кажу, що краще б ти закрив цю пекарню, в іншому місці тихенько в когось на хаті, на трьох хатах, зробили б ще там якісь печі і тихенько пекли, і так само роздавали», - каже голова.

На Мирослава і його партнерів по пекарні завели кримінальну справу щодо колаборації. «Сидить під слідством один із членів колективу Олександр Курпіль, який в окупації разом з Мирославом був тут, приймав участь , ходив на перемовини до орків, коли треба було вирішувати ті чи інші питання», - розповідають місцеві.

Слідство і мер ставлять питання: звідки брали борошно і пальне для генератора? «Вони вступили в змову з російськими окупантами і росіяни почали їм з 3 числа завозити муку з цього підприємства, грабуючи це підприємство уже тоннами, - запевняє міський голова.

Шили не приховують - вони спілкувалися із окупантами,  бо місто було на порозі голоду. І домовленість була така -  доки перевозили борошно, хтось із пекарів залишався у заручниках. Росіяни при цьому заходили у ресторан будь-коли і брали все, що траплялося на очі. «Якщо б ми спричинили там якусь диверсію і хтось там із них зник, ну це ж зрозуміло, що через 15 би хвилин знесли взагалі оце все приміщення і все, під’їхав би танк і просто розстріляли тут би всіх, і тут би загинуло маса людей. Тут під воротами стояли пів тисячі людей», - каже Мирослав.

Усе, що відбувалося у місті під час окупації, хлопці транслювали через «Фейсбук» - як ознака того, що Тростянець тримається. У влади ж інші аргументи.

«Перше в мене ставлення різке до всіх цих відосиків, які знімали власники цієї пекарні кожного дня, прямо під носом у росіян. Бо, шоб ви розуміли, в окупації, коли місто було, за телефон, який побачили б росіяни на вулиці, вони могли б людину вбити», - додає голова. 

Хлібна епопея зробили цього 23-річного чоловіка популярним у місті.  Кажуть, це не подобається меру.

«Це питання більше до правоохоронних органів, де тут межа волонтерства і межа колаборації», - каже Юрій Бова.

«Мирослав, його брат Сергій, Віталік. друг його, Сашко той же самий, що над ним ведеться слідство, вони давали людям надію, що хтось є і до когось можна звернутись. А це тепер люди розцінюють, що хтось комусь не так допомагав», - переконує дружина підприємця.

Доки триває слідство, у ресторані Шила щодня за новою воєнною традицією годують безкоштовними обідами тих, кому важко. Біля входу досі висить білий прапор із червоним хрестом.

Читайте також:

Український рятувальник взявся пробігти 800 кілометрів через дві благодійні мети

Молодь України взялася допомагати війську: вони і до Папи Римського достукаються і їжу бійцям-веганам напакують

У Харкові людей під час ворожих ударів врятували ліжка і ковдри

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Війна Росії проти України
Дата публікації
Перегляди
15к
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Наступна публікація