Удари України по нафтових об’єктах РФ можуть не зменшити, а збільшити доходи Кремля — ЗМІ
Кожен дрон, запущений Україною по об’єктах російської нафтової промисловості, має на меті позбавити Кремль фінансових ресурсів для ведення війни.
Російська нафта / © ТСН.ua
Попри точні точкові удари по нафтових об’єктах Росії, стратегія України може не давати очікуваного результату через особливості оподаткування та високі ціни на нафту.
Про це пише The Spectator.
Видання зазначає, що наразі ця стратегія, ймовірно, не приносить бажаного результату. Росія отримує основні доходи не від експорту, а від видобутку нафти.
У виданні пояснили, що задум України полягає у скороченні бюджетних надходжень Москви, які фінансують її військову машину. Логіка полягає у зриві експорту нафти, зменшенні доходів і, як наслідок, обмеженні можливостей РФ вести війну.
За даними Reuters, щонайменше 40% потужностей Росії з експорту сирої нафти — приблизно 2 мільйони барелів на добу — нині не працюють. Це стало наслідком атак українських дронів, зупинки нафтопроводу «Дружба» та протидії тіньовому флоту нафтових танкерів.
У виданні зазначили, що лише в ніч проти 22 березня українські дрони вдарили по Приморську — найбільшому нафтовому терміналу РФ на Балтиці, де спалахнула нафтобаза. Через два дні було атаковано термінал в Усть-Лузі, який переробляє близько 700 тисяч барелів нафти на добу.
Втім, у стратегії України є суттєвий недолік, який проявляється в умовах нинішньої ситуації на глобальному нафтовому ринку.
Журналісти нагадали, що у січні 2024 року РФ завершила реформу оподаткування нафтової галузі, скасувавши експортні мита. Тепер основні доходи надходять від податку на видобуток корисних копалин, який залежить від обсягів видобутку та ціни на нафту, а не від експорту.
Зокрема, у 2025 році федеральний бюджет РФ отримав близько 108 млрд доларів доходів від нафти. Тоді середня ціна на нафту марки Urals становила 62–65 доларів за барель.
Нині ж ціна Urals перевищує 100 доларів за барель. На тлі війни в Ірані та обмежень у районі Ормузької протоки російські маршрути через Балтику та трубопровід «Східний Сибір — Тихий океан» до Китаю залишаються стабільними.
У виданні підкреслили, що покупці, які потребують поставок, фактично нівелюють традиційні знижки на російську нафту. Очікується, що середня ціна у березні становитиме 85–90 доларів за барель — майже на 50% більше, ніж у лютому.
За підрахунками журналістів, кожне зростання ціни Urals на 10 доларів додає приблизно 1,5 млрд доларів щомісячних доходів Росії від податку на видобуток. Таким чином, лише у березні бюджет РФ може отримати додаткові 4,5 млрд доларів, навіть попри скорочення експорту.
Якщо високі ціни збережуться протягом кількох місяців, додаткові надходження можуть сягнути 0,8% ВВП Росії.
Також у виданні зазначили, що РФ уже призупинила зміни до фіскальних правил щодо використання резервного фонду та може переглянути скорочення витрат.
У підсумку журналісти дійшли висновку, що Україна фактично посилює глобальний дефіцит нафти. Якщо перебої будуть короткочасними, їх вплив згладиться середньомісячними цінами.
На думку авторів, стратегія ударів по нафтовій інфраструктурі була б ефективною за ціни близько 65 доларів за барель, однак при вартості понад 100 доларів економічний ефект працює у зворотному напрямку.
Раніше повідомлялося, що Служба безпеки України вийшла на небачений раніше рівень далекобійних ударів по РФ.
Ми раніше інформували, що через успішні атаки українських дронів, інцидент на ключовому трубопроводі та затримання танкерів зупинилося щонайменше 40% експортних потужностей російської нафти.