Україна увійшла в першу п'ятірку країн світу за кількістю жертв мін

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Площа замінованих територій в Україні оцінюється у понад сім тисяч квадратних кілометрів.

Упродовж 2018 року в Україні від наземних мін і вибухових пристроїв загинуло або отримало поранення 325 осіб.

Такі дані містяться в доповіді "Landmine Monitor 2019", яку у четвер, 21 листопада, представила в Мюнхені міжнародна неурядова організація Handicap International, передає Deutsche Welle.

Тож Україна опинилася на п'ятому місці у світі в рейтингу країн з найвищою кількістю жертв цього різновиду боєприпасів. На першому місці у цьому списку опинився Афганістан, де було зафіксовано 2234 жертв розривів мін та вибухових пристроїв. Далі йдуть Сирія, Ємен та М'янма.

Загалом протягом 2018 року в світі від мін та вибухових пристроїв загинули або отримали поранення 6897 людей. Більшість жертв - мирні жителі, з яких понад половина - діти. Статистика охоплює тільки офіційно зареєстровані й підтверджені випадки смерті чи каліцтва від мін та аналогічних вибухових пристроїв.

У доповіді наголошується, що кількість жертв унаслідок вибухів мін та вибухових пристроїв вже четвертий рік поспіль залишається вкрай високою, попри дію Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Найбільше погіршують статистику загиблих і поранених саме "збройні конфлікти і масштабне насильство" в Україні, Лівії, Афганістані, Ємені, Сирії, Нігерії та М'янмі та низці інших країн, наголошують у Handicap International.

В оприлюдненій доповіді зазначається, що в Україні площа замінованих територій оцінюється приблизно в сім тисяч квадратних кілометрів. Утім, це лише приблизні підрахунки, тож справжній показник замінованої площі може відрізнятися від цих оцінок. Ситуацію з розмінуванням ускладнює той факт, що деякі частини української території залишаються недоступними для урядових сил та української влади, зазначається в доповіді.

Щодо вибухових пристроїв, то в Україні більшість з них були так звані "розтяжки", тобто пастки із застосуванням ручних гранат для враження живої сили, йдеться в доповіді.

Автори публікації, зокрема, відстежували дотримання Оттавського договору. Він забороняє застосування, накопичення, виробництво і передачу протипіхотних мін, а також регулює процес розмінування і підтримку постраждалих.

Від 25 до 29 листопада в Осло відбудеться конференція держав-учасниць угоди, що покликана оцінити ситуацію в цій сфері. У 1996-1997 роках уряд Канади і представники ще десятків країн самостійно провели низку конгресів, що завершилися ухваленням Оттавського договору. На серпень 2018 року до конвенції приєдналися вже 164 країни. Цей процес був запущений в тому числі й завдяки активній громадянській кампанії за заборону протипіхотних мін. 1997 року цей рух отримав Нобелівську премію миру.

Нагадаємо, в червні цього року пресслужба Міністерства з питань тимчасово окупованих територій (МінТОТ) України повідомила, що впродовж понад п'яти років збройного конфлікту на Донбасі від вибухів мін і вибухонебезпечних залишків війни загинуло 977 цивільних, ще 1528 осіб отримали поранення різного ступеня тяжкості.

Тим часом в ООН нарахували 44 тисячі загиблих і поранених внаслідок бойових дій на Донбасі. 25% від загальної кількості жертв - цивільні.

Вибір редакції