Українська армія контролює три шахти на передовій ООС

Українська армія контролює три шахти на передовій ООС

Військові тримають позиції на території, котру хочуть завоювати сепаратисти і їхні патрони з Кремля.

Одразу три копальні за час війни стали форпостами українських військових – Трудівська, Південна і знаменита Бутівка. Про сьогодення та майбутнє шахт, котрі воюють на боці України, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

На Трудівській солдати пригощаються свіжими абрикосами, адже старе дерево вистояло під побитим стовбуром шахти. Метал шахти старий і ще й побитий війною, тож усе сиплеться. У 2 км видно такі саме позиції на шахті вже на території ОРДЛО.

За час війни на Сході одразу три копальні стали форпостами українських військових

За час війни на Сході одразу три копальні стали форпостами українських військових

20-річний львів’янин Бандера дивиться на шахту через бійницю і зізнається каже, в його уявленні Донбас був інакшим. «Я їх уявляв цілішими, але добре, шахта як шахта», каже він. На сусідньому стовбурі військові з гордістю розказують, яка їхня позиція глибока, та жартома говорять про метро до Донецька. Табличку від шахти бійці передають у музей 28-ї бригали.

Шахті Південна за рік до війни обіцяли нове життя – обладнання. У це важко повірити, коли бачиш вибиті шибки та продрявлений дах. Копальня працювала до 2014 року, через чотири роки працівники лише виносять частину дивом уцілілих приладів. Військові 24-ї бригади розважаються, придумуючи імена окупованим терриконам. «Хоч кожного дня можемо міняти», - кажуть вони.

А от Бутівка тримає славу найзапеклішої шахта передової – навіть розваленою вона виглядає грандіозно. Небезпека там повсюду, навіть коли ворог не стріляє. Дмитро із 92-ї бригади до війни вісім років працював шахтарем, тож чи не єдиний розуміє, як та копальні мало все працювати. Але тепер кожен залізяччя загубив своє призначення. Військові розуміють, що шахту не поновити, але мріють, що війна закінчиться і тут буде музей в пам'ять про тих, хто загинув.

Кореспондент ТСН Наталя Нагорна

Повʼязані теми:

Наступна публікація