Умови "нормандського" формату та постійні провокації: як відбувалось розведення сил у Золотому та Петрівському

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Українські військові та бойовики відійшли на кілометр назад від своїх позицій.

У вівторок, 12 листопада, пресцентр Операції об’єднаних сил відзвітував про завершення основного етапу розведення військ біля населеного пункту Петрівське у Донецькій області. До того відповідне розведення відбулося і на ділянці неподалік міста Золоте на Луганщині. Таким чином, було виконано розведення на усіх трьох ділянках (Станиця Луганська, Золоте, Петрівське), про що домовлялись зовнішньополітичні радники лідерів "нормандської четвірки" ще влітку 2019 року.

Це вже не перші спроби розведення на цих ділянках, оскільки домовленості про такі дії були досягнуті на перемовинах у Мінську ще 2016 року. У Золотому, зокрема, планувалось відкрити ще одне КПВВ. Ще у жовтні того ж року українські військові повідомляли про розведення сил в Золотому та Петрівському, однак у Станиці цього не відбулося через постійне порушення режиму тиші. Водночас розвідка підтверджувала синхронне відведення військ бойовиків у Золотому та Петрівському також. Однак згодом сторони повернулись на свої позиції через постійні порушення.

Улітку 2019 року розведення відбулося на першій ділянці – Станиця Луганська. Обстріли там припинились, а українська сторона активно ремонтує пішохідний міст, який планує відкрити вже наприкінці листопада. Однак з боку бойовиків досі стоїть споруда типу КУНГ із написом "СЦКК", а також ходять люди у камуфляжі із аналогічним написом.

Розведення у Станиці відбулося значно спокійніше, ніж на наступних двох ділянках – Золотому та Петрівському. ТСН.ua розповідає, як відбувалось розведення, чому воно протягом тривалого часу зривалося та що очікувати далі.

Розведення у Золотому

розведення сил у Золотому
ТСН.ua

Про розведення військ у Золотому та Петрівському було домовлено 1 жовтня на засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську. Тоді дату розведення було призначено на 7 жовтня. Головна умова таких дій була одна – семиденний режим тиші на ділянці розведення. Однак він щоразу зривався через обстріли бойовиків то на одній, то на іншій ділянці розведення, а українська влада хотіла провести розведення одночасно біля Золотого та Петрівського.

Ще однією проблемою стало те, що частина Золотого після розведення сил опинялась би між позиціями бойовиків та українськими військовими. Це спричинило напруження місцевих, однак в уряді та Офісі президента запевняли, що до селища Катеринівка (частина міста Золоте) після розведення військ увійдуть співробітники Нацполіції та Нацгвардії, які стежитимуть за громадським порядком.

Однак найбільше ситуацію підігрівала позиція українських добровольців із "Національного корпусу". Вони оголосили про акцію "Останній блокпост" та із сутичками проїхали через блокпост до Золотого і оселились там. Перенесене розведення так і не відбувалось, а в Росії заявляли про зрив "націоналістами" домовленостей.

Зрештою, 26 жовтня після візиту до містечка президента України Володимира Зеленського, який провів там два дні та на підвищених тонах поспілкувався із добровольцями, розведення таки розпочалось. Про його початок повідомив міністр закордонних справ Вадим Пристайко 29 жовтня, однак у штабі ООС мовчали. Ба більше – за день до того пресцентр Операції об’єднаних сил повідомив, що був обстріл у ділянці розведення, однак через деякий час змінив свої дані та змушений був виправдовуватися.

Зрештою, 1 листопада у Золотому офіційно завершилось відведення власних сил і засобів з обох боків. Це підтвердила спостережна місія ОБСЄ. На нові позиції відійшов 21 український військовослужбовець. Тепер сторони мають місяць на проведення розмінування та інших робіт із демонтажу фортифікаційних споруд. У Катеринівку зайшли підрозділи Нацгвардії та поліції, а в Золотому, за словами офіційних представників влади, залишилось до 10 добровольців.

Розведення військ у Петрівському

розведення сил у Петрівському
ТСН.ua

Ділянка розведення у Петрівському була більш спокійною, оскільки це частина незаселеного поля. Згідно із домовленостями, бойовики фактично мають відійти до околиць окупованого Петрівського, або українські військові – до околиць підконтрольного селища Богданівка.

Однак і тут не обійшлось без провокацій. Через обстріли українська сторона перенесла розведення на 8 листопада, однак бойовики 4 листопада у присутності ОБСЄ запускали відповідні сигнальні ракети, на які, очікувано, не отримали відповіді. Через кілька днів, 8 листопада, вже навпаки – на сигнали української сторони не відповіли бойовики, і перенесли розведення на 9 листопада.

Зрештою, 9 листопада розведення сил таки розпочалось, що затвердили співробітники ОБСЄ. 12 листопада штаб ООС офіційно відзвітував – на нові позиції відійшли 42 військових, 48 одиниць стрілецької зброї та 3 одиниці БМП. Скільки бойовиків здійснили розведення – невідомо. На відео із пропагандистських ресурсів видно лише з десяток осіб у камуфляжі і жодної броньованої техніки, що змусило журналістів неабияк занервувати з цього приводу. Однак в ООС запевняють, що, за даними розвідки, бойовики здійснили дзеркальне відведення своїх сил. Тепер перший етап розведення офіційно мають підтвердити представники ОБСЄ.

Відео Як розпочалося розведення сил біля Петрівського і що може його зірвати

Головна новина тижня – розпочалось розведення сил на третій фронтовій ділянці. Перші дві – це Станиця Луганська та район міста Золоте на Луганщині. Ділянка номер три – на Донеччині біля окупованого Петрівського. Тричі бойовики розведення тут зривали і от нарешті вдалося. Українська влада розраховує, що відтепер шлях до переговорів з Росією в "нормандському" форматі розчищено.  

Як розпочалося розведення сил біля Петрівського і що може його зірвати

У Європейському союзі уже відреагували на розведення військ та зазначили, що вони створюють "обнадійливі сигнали".

"Початок процесу розведення у селищі Петрівське, завершення виведення військ та озброєння із селища Золоте, та прогрес, що був досягнутий в Станиці Луганській, включно з ремонтом мосту, є обнадійливими сигналами, що надходять зі східної України. Ці кроки очевидно полегшать страждання цивільного населення, яке проживає поблизу контактної лінії і яке несе головні тяготи цього конфлікту", - йдеться у заяві речниці верховного представника ЄС із зовнішньої політики Майі Косьянчич.

Розведенням військ на трьох ділянках на Донбасі та наданням згоди на скандальну "формулу Штайнмаєра" Україна фактично виконала усі вимоги Росії для зустрічі у "нормандському" форматі. Натомість, з боку РФ було здійснено лише одну поступку – обмін 35 українських політв’язнів. Але якщо врахувати видавання Росії бойовика Володимира Цемаха, який міг стати цінним свідком у справі про збиття MH17, - це можна назвати напів поступкою. Тепер РФ вимагає узгодження конкретного документу, який мають підписати під час зустрічі лідери "нормандської" четвірки, і без цього продовжує відмовлятися навіть від обговорення можливих дат цієї зустрічі. Рішення лишається за українською владою – чи продовжувати й надалі виконувати всі російські "хотєлки" для такої бажаної зустрічі…

Олексій Ярмоленко

Залиште свій коментар

Вибір редакції