Військові кажуть, що справа ця далеко не проста, але село назад окупантові вже не віддадуть.
Українські бійці охороняють жителів села Катеринівка, яке до останнього було в "сірій зоні" між сторонами конфлікту на Донбасі. Жителі поволі звикають до мирного життя та статусу тилового селища для армії, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
У селі є електропостачання, але досі немає газу, а воду люди беруть із криниць. Однак на слабкість комунального господарства місцеві не нарікають, бо їх значно більше хвилює небезпека воєнних дій. Військові, котрі вирівняли лінію фронту і фактично власними спинами тепер закривають селян, не приховують, що війна нікуди не поділася. "Ну, це ж війна! Інколи кулі прилітають", - каже боєць із позивним "Айгор". Жителі та бійці добре чують, як поряд лунають розриви мін – то бойовики наполегливо обстрілюють українські позиції в районі Новоолександрівки та Троїцького. "Це так від учорашнього вечора, але загалом тут доволі тихо", - переконує військовий із псевдо "Сірий".
Місцеві жителі наразі головним своїм клопотом називають можливість вільно пересуватися. "Нестиковка роботи КПВВ: відкривається пізно, закривається рано, а їм, ясна річ, потрібно на роботу", - пояснює офіцер Вячеслав Скоряк. Люди ж мріють не лише про інший графік роботи блокпостів, але й про час, коли їх діток на навчання забиратиме шкільний автобус. "Дітям у школу до 8:00, а вони тільки з 10:00 пропускають! Діти іншими шляхами ходять, але це небезпечно – брат мій підірвався на розтяжці", - розповіла селянка Неля Заливацька.
Люди кажуть, що вже забули, як виглядали бойовики, однак написи на прославу "руського міра" досі прикрашають стіни та паркани Катеринівки. Патріотичних кольорів там відверто бракує, але військові заспокоюють, що робота тримає – і як наслідок, уже подекуди чути українську мову. "Нормально, позитивно, люди вітаються – це вже плюс! Люди розмовляють і українською, і суржиком", - переконує "Айгор". І вірить у гарне українське майбутнє цього села.
Кореспондент ТСН Олександр Моторний