В закрите село для цивільних на Миколаївщині вперше пустили мешканців: від хат залишились самі руїни

Дата публікації
Перегляди
8376
Час на прочитання
3 хв
Поділитись:
WhatsApp
Viber
В закрите село для цивільних на Миколаївщині вперше пустили мешканців: від хат залишились самі руїни

Селом люди ходять обережно і не всюди ступають, війна лишила по собі руїни і нерозірвані боєприпаси.

Сльози в очах людей, які вперше за сім місяців змогли доїхати і побачити свої будинки, точніше руїни. Село Зоря на Миколаївщини лежало на лінії фронту, окупанти щодня били по будинках і паях людей, бо неподалік оборону тримали наші бійці. Село було закритим для цивільних через небезпеку, йдеться в ТСН

Уперше від березня Роза Павлівна ступила на своє понівечене війною подвір’я. Старенька у сльозах, бо не впізнає свого будинку. Народилася у 1941 році, пів століття прожила тут і за добу все втратила. “Щоб вони пропали, сволочі. Народилася, Київ бомбили, мені оголосили, що почалася війна і мабуть я здохну у війну”, - в розпачі каже жінка.  

Снаряди упали у дворі, кілька влетіло у стіни. На вцілілих мурах висять фотографії її дітей.

На сусідньому обійсті Петро з дружиною чекають на дошки і плівку, яких вистачить на кілька вікон. “Це щоб ми пообшивали вікна по можливості, прикрили дах пока - це те , що дають на зараз”, - каже чоловік.

З будинку своєї мрії ветеринарний лікар Петро з дружиною та дітьми тікали в середині березня. Відтоді тут не були. Те що побачили навіть у страшному сні уявити було годі.

У центрі села сьогодні людно, бо з’їхались з десяток односельців. Обходять вулиці і шукають вцілілі будинки. У Віталія будинок зруйнований, як і односельці живе в околицях Миколаєва на зйомних оселях, відновлювати своє не має за що. “Стіни провело, треба зносити і з фундамента виганяти, немає сенсу частинами крити”, - переказує він.  

Між руїн вціліли кілька будиночків, де є дірки і не має вікон, але стіни стоять . В них житимуть вахтовим методом місцеві, щоб не мародерели. “Зараз намагаємось організувати чергування, щоб не лишати село на призволяще . Вже є кілька людей, які лишаються жити, сподіваємось, що дадуть генератори, сільрада забезпечена. З Німеччини дровами забезпечимо і водою, село не залишимо”, - каже член виконкому Шевченківської сільської ради Володимир Петришин. 

Колись вулиця троянд у Зорі тепер у вирвах і поламаних бетонних стовпах, з кинутими людьми свинями. Окупанти просто рівняли село під фундаменти і своєї цілі досягли. “Самі не зможемо відремонтувати, надія на державу. Багато вкладено грошей і праці, ми працювали все життя. Наша машина, наша техніка, трактор - все було в господарстві, всім користувалися”. - показують люди. 

Селом люди ходять обережно і не всюди ступають, війна лишила по собі руїни і нерозірвані боєприпаси. Бабця Роза з пилу і сміття піднімає сімейний фотоальбом - це те з чим вона вона повернеться сьогодні в Миколаїв. Повернеться з пам’ятю закарбованою на плівку, бо нічого більше з того життя у неї не лишилося. “Це мої 4 діточок, треба хочщось забрати, чим би я забрала хоча б щось, бо там подушок не має, не має на чому спати”, - каже жінка.

Читайте також:

Залякати не вдалося: 18 листів з вибухівкою і в крові для дипломатів надіслали із однієї європейської країни

Захисники стримують навалу окупантів на Бахмут: ТСН зафіксували злагоджену роботу військових в пеклі фронту

Канадієць у рідному місті влаштовує під російським консульством щоденні протести з нагадуванням про війну в Україні

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Війна Росії проти України
Дата публікації
Перегляди
8376
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Наступна публікація