Вбивство Захарченка: бойовики на Сході мобілізують важке озброєння та назвали дату нібито "масштабного українського наступу"

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

У цей час Росія проводитиме наймасштабніші військові навчання з часів СРСР.

Бойовики на сході України активно стягують важке озброєння та готуються до начебто масового наступу з боку української армії. Навіть називають конкретну дату – 14 вересня, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Відповідь, чому саме 14 вересня, лежить на поверхні. Від 11 по 15 вересня в Росії триватимуть грандіозні навчання “Восток-2018”. У них братиме участь третина всієї російської армії. Попри те, що йдеться про російський Схід, непомітно перекинути свої дивізії до кордонів України росіянам буде легко. Бо минулого року вони вже відпрацювали такий антиукраїнський маневр.

А перед цими навчаннями підозріло вчасно з'явився casus belli. Привід для війни.

ВідеоНаступники вбитого Захарченка анонсують наступ ЗСУ

У терористичних республіках готуються до нової атаки. І вже навіть називають дату. Бойовики почали стягувати на нульовий рубіж важкі гармати і танки. Прикриваючись заявами про те, що насправді наступ готують Збройні сили України. Як змінився розклад по обидва боки лінії розмежування? І чи чекати нового вибуху на Донбасі після смерті ватажка терористів Захарченка – у сюжеті ТСН.Тижня. 

Наступники вбитого Захарченка анонсують наступ ЗСУ

"З того моменту, як убили Захарченка, в районі терикону йде рух важкої техніки. Танків, БМП, постійно, за териконами. Гудіння йде завжди", - розповідає один із бійців Об'єднаних Сил із позивним "Серго".

За прифронтовими териконами спостерігачі нарахували двісті сімнадцять танків. Більше, ніж в арміях  багатьох  європейських країн.

Після ліквідації ватажка бойовиків українцям є чим зустріти противника у разі його несподіваного наступу. На фронті почала з'являтися нова, українська зброя. Наприклад, протитанкова "Стугна". Керується дистанційно. Наводиться за допомогою лазеру. Майже не залишає шансів танкам противника.

На відміну від старих систем, розрахунок “Стугни” керує ракетою з безпечної відстані. Ракета летить у напівавтоматичному режимі. Достатньо лише навестись на ціль. А далі коштовна військова іграшка знайде її сама.

Протитанковий ракетний комплекс "Стугна", за словами українських військових, коштує близько 20 тисяч доларів. Але танк це сотні тисяч доларів.

Та, вочевидь, навіть ризик великих втрат не зупиняє Кремль від ескалації на Донбасі. Після вбивства ватажка бойовиків "ДНР" на цих територіях розпочався перерозподіл влади. Спочатку "республіку" очолив Дмитро Трапезников, на прізвисько “Сіньйор Помідор”. Керував до війни фанатським рухом клубу “Шахтар”. Схоже, був компромісною фігурою, тому й миттєво зайняв  крісло вбитого Захарченка. Але царював недовго - 9 днів.

"На очах навертаються сльози. Насправді, плаче сьогодні вся республіка", - говорив Трапезников після вбивства Захарченка.

Не встигли просохнути “Помідорові” сльози, як через тиждень його прибрали з крісла. Замінили на сусіда - Дениса Пушиліна. Новим ватажком “ДНР” Пушилін, як випадково обмовились пропагандисти, був "одноголосно призначений".

Схоже, на російському телебаченні правдивими бувають лише обмовки. Подейкують, що єдиний голос, який мав значення для вибору Москви на користь Пушиліна, належав Владиславу Суркову. Сурков досі курує в Кремлі “українське питання”. Це означає, що битву кремлівських центрів впливу за грошові потоки на Донбасі знов виграє політична спецслужба, ФСБ. Її новий ставленик в недалекому минулому був фінансовим шахраєм - регіональним менеджером сумнозвісної піраміди МММ.

А у 2013 році спробував пройти в українські нардепи, чесно пообіцявши виборцям кінець світу: "Кінцева мета - це фінансовий апокаліпсис".

Й не збрехав. Наступник Захарченка допоміг Кремлю довести Донбас до колапсу. Невдоволення людей намагаються заглушити чутками про “кривавий” український наступ. Заговорили і про підпали населених пунктів фосфорними мінами.

"Що це за освітлювальні міни? Там є трохи фосфору, і воно починає горіти", - розповів "заступник командувача оперативного командування терористів "ДНР" Едуард Басурін.

Як правило, такі розмови означають, що російські бандформування десь роздобули фосфорні боєприпаси і збираються ними стрельнути.

Так і сталося, під час підготовки сюжету на передовій, де перебував кореспондент ТСН, пролунало два мінометні постріли в бік українських позицій. І просто в небі над головами небо розриває вогонь. Це і є ті самі запалювальні міни. Трохи фосфору, як і казав бойовик. Міни впали трохи далі передових позицій ЗСУ.

За словами українських військових, це також є порушенням режиму припинення вогню, оскільки бойовики хочуть підпалити позиції, а отже і спалити бійців ЗСУ.

"Пішла нова фаза війни, - підпали, - противник підпалює наші позиції, для знищення нас, щоб виманювати і дати змогу диверсійним групам підійти якомога ближче до нас", - зазначає прес-офіцер Олег Сидоренко.

Біля одного з териконів на околиці Донецька російські диверсійні групи вже напоготові.. Нагорі - спостережний пункт. Ймовірно, найнебезпечніша зараз точка на фронті. Вісімдесят чотири метри суцільного ризику і шаленого навантаження. Українські солдати йдуть щодня нагору під потужними обстрілами.

Але навіть піднятися на терикон під вогнем – не найстрашніше. Навпроти терикону снайпер противника. Уявіть собі стан бійця, який знає, що зараз на нього полюють.

"Поки ми за мішками, все нормально, як тільки ми виліземо, це зона смерті, відразу ж, моментально", - розповідає один із солдатів.

Так бачить російський снайпер цей терикон. Навіть знімає на відео, як полює на українських солдатів. Можливо, звітує для кривавої премії за вбитих. Саме так загинув військовий фельдшер Сергій Цепух.

"Отут він загинув, снайпер в нього влучив в мене на очах. Цей снайпер явно професіонал", - ділиться своїми припущеннями боєць Об’єднаних сил.

Та головний російський полювач на українців засів далеко звідси -  в зручному кріслі Кремля. І його палець, після ліквідації малокерованого останнім часом Захарченка, знову впевнено ліг на спусковий гачок.

Андрій Цаплієнко

Залиште свій коментар

Вибір редакції