Російський військовий брав активну участь у війні Росії проти України.
Контррозвідка СБУ спільно з ТСН.ua розповідає громадськості про російських військових та шпигунів, які беруть участь у бойових діях на боці "Л/ДНР".
Цього разу йтиметься про вояка, який прибув на тимчасово окуповані території України для надання "братньої допомоги" бойовикам "Д/ЛНР" - капітан Кимбат Ібрагімов.
Ібрагімов - громадянин РФ, 2014 року був командирований на територію Донбасу у складі елітної Кантемирівської 4-ї гвардійської танкової дивізії (в/ч 19612) для реалізації агресивної політики Кремля на території Донбасу. Крім того, він залучався до організації навчання терористів військовій справі.
Зокрема, до його обов’язків входила підготовка екіпажів бойових машин у складі одного з підрозділів "7 окремої мотострілецької бригади 2-го Армійського корпусу "ЛНР" (7 омсбр), який був сформований у окупованому Торезі у листопаді 2014 року. Кістяк "бригади" склали бойовики, які воювали у Слов’янську під командуванням терориста Гіркіна, а також різні асоціальні елементи.
Варто зазначити, що переважна більшість бійців цього підрозділу часто вживали міцні алкогольні напої та наркотичні речовини. Через це у підрозділі було багато "небойових" втрат. Тому не дивно, що спочатку вказаний підрозділ був геть небоєздатним.
Для налагодження безумовного підпорядкування "бригади" російському військовому командуванню та підвищення її боєздатності Генеральний штаб ЗС РФ почав направляти до підрозділу інструкторів подібних Ібрагімову.
Про мотивацію участі Ібрагімова у збройному конфлікті на території України контррозвідникам невідомо. Хоча, від 4-ї Кантемирівської дивізії на Донбасі проходив військову службу колега Ібрагімова за військовою частиною, раніше судимий за завдання підлеглим тяжких тілесних пошкоджень підполковник С. Куральов, про якого йшлося в одній з попередніх публікацій.
До обов’язків кадрових офіцерів такого рівня, як Ібрагімов, входило виконання вказівок вищого керівництва з РФ під пильним наглядом військової контррозвідки ФСБ. Керівництво військових підрозділів бойовиків переважно мало подвійну структуру – офіційне командування призначалось із терористів, а фактичні керівники були кадровими російськими офіцерами. Останнім видавали фіктивні документи "Л/ДНР" на вигадане ім’я. Зокрема, Ібрагімов на окупованій території Донбасу був відомий під прізвищем "Сібанов" та позивним "Хитрий".
Та не лише виконання "бойових завдань" цікавило керівництво 7-ї омсбр. Разом з підлеглими російські командири налагодили "кураторство" Торезу та прилеглих районів (після передислокації у 2015 році до м. Дебальцаве до сфери впливу "бригади" відійшло місто та його околиці). Особливу зацікавленість становила торгівля вугіллям, а також розподіл гуманітарної допомоги.
У той же час рідний підрозділ Ібрагімова – 4-та Кантемирівська танкова дивізія, до лав якої він згодом повернувся з "відрядження" – виконував бойові завдання із захоплення українських населених пунктів. Свідчення про перебування дивізії на території Донбасу почали надходити від вересня 2014 року. Підготовку до вторгнення на територію України військові Кантемирівської танкової дивізії проходили на полігоні Кузьмінський. За вказівкою керівництва солдати позбавлялися від пізнавальних знаків (нашивок, шевронів), залишали на території РФ паспорта та військові квитки, зафарбовували номера на машинах.
Спочатку 4 гвардійська Кантемирівська дивізія базувалася в містечку Вищого військового авіаційного училища штурманів (м. Луганськ) та була задіяна у найбільш запеклих боях. Зокрема, на початку листопада 2014 року підрозділ передислокувався в район с. Весела гора для участі у боях за н.п. Щастя (Луганська область) – один з найбільш важливих стратегічних вузлів на Донбасі. Бачили бійців Кантемирівської танкової дивізії у Стаханові та Алчевську. Танками дивізії російське командування посилювало позиції під час боїв за Донецький аеропорт.
Також є інформація про участь танкової дивізії Ібрагімова у диверсійних операціях. Достеменно відомо про підготовку на залізничній станції Неклинівка (Ростовська область) танків Т-80 до переходу вбрід річки Сіверський Донець (танки маскували під бронетехніку ЗС України та оснащували спецобладнанням). Метою таких дій було проникнення на підконтрольну українській владі територію та здійснення провокативних акцій проти мирного населення.
Танк з обладнанням підводного водіння (фото зі сторінки у соцмережі бійця 4 ТД)
Однак виконання таких злочинних вказівок російської влади та подібна "миротворча діяльність" не була для офіцерів Кантемирівської танкової дивізії чимось новим. Адже "гвардійці-кантемирівці" вже відзначалися участю в "миротворчих операціях" в Південній Осетії, Косові та Чечні.
Зокрема, під час "мирної фази" Чеченської кампанії за наказом російського військового командування із військовослужбовців Кантемирівської та Таманської дивізій був сформований танковий підрозділ, який мав увійти до Грозного та спровокувати місцеве населення до нападу на збройні формування РФ. В результаті усі російські танкісти потрапили у полон, більшість із них було вбито. Ця подія "розв’язала руки" Кремлю, надавши бажану можливість продовжити вести агресивні військові дії у Чечні.
За свідченнями військових підрозділу Ібрагімова, умови "служби" на території України не відрізнялися від умов у вищезгаданих "миротворчих акціях". Для контрактників прайс-лист виглядав наступним чином – 3 тис. дол. матеріальної допомоги одразу після підпису контракту, 5-7 тис. дол. у разі поранення. Сім’ям загиблих обіцяли виплатити 30 тис. дол. Але після повернення до Росії солдати не отримали нічого, навіть заохочувальних медалей та грамот.
Слід зазначити, що російські військові несли великі людські втрати, які часто приховувалися від громадян РФ. Так, за один день боїв за Донецький аеропорт у листопаді 2014 року зведена частина російських військ, до якої входила і танкова дивізія Ібрагімова, втратила 198 вбитими та 116 важко пораненими.
Причиною загибелі особового складу часто ставав непрофесіоналізм їх командирів. Зокрема, 12 грудня 2015 року група 4 Кантемирівської танкової бригади у кількості 34 осіб на 3 одиницях БМП та бронеавтомобілі "Тигр" здійснили несанкціоноване Москвою висування у бік Донецького аеропорту. На підходах до будівлі аеропорту група була обстріляна та зазнала непоправних втрат серед особового складу. Вся бронетехніка була повністю знищена.
Невиконання фінансових зобов’язань та нестатутне ставлення до підлеглих з боку командування, небажання сприяти сепаратистській діяльності терористів та розчарування у насаджуваних Кремлем ідеалах "русского мира" призводили до звільнень російських військових з лав ЗС РФ. Так, лише за декілька місяців 2014 року з Кантемирівської дивізії звільнилися 14 військовослужбовців.
Але зараз такі російські військові у відчутній меншості. Інші військові готові виконувати злочинні накази російського командування та сіяти біду і розруху на чужій землі.
У попередніх публікаціях йшлося про особистих охоронців ватажка "ДНР" Олександра Захарченка, а також про знищеного у Сирії генерала РФ Валерія Асапова і генерал-майора Валерія Шарагова, які брали участь у військових діях на Донбасі. Про генерала Михайла Теплинського відомо, що його приїзд на окуповані території прирівнювався до Армагедону. А ще один російський генерал Борис Фомичев став відомим після викладеного в Інтернет запису його гнівної промови, адресованої чеченським найманцям, які з переляку втекли з поля бою.
Також була інформація про генерала Геннадія Анашкіна, який захоплював Крим та керує "армією ЛНР". Та про розгульне життя полковника армії РФ на Донбасі "Баркаса". Про Полковника РФ "Юстаса", який наглядає за військами "ЛНР" та ховається від кредиторів у Луганську. Також розвідка викрила п'ять росіян-розвідників, які воюють за терористів "ДНР". Та про "Петлія" і "Змія", які повоювали за "ЛНР". Про офіцера "Урала", який розмістив на сайті знайомств для гомосексуалістів інтимні фото та розкрадав "армію ЛНР". Про полковника РФ, який нищив українські КПП та тоннами крав бензин "ДНР". Та про "Бійська", який возив терористам "ДНР" гуманітарку, а потім переключився на Африку.
Про цілу організацію російських нацистів "Імперський легіон", яка допомогала Гіркіну та "ДНР". Про "Фому", який брав участь у трагедії Одеси. Про "Печеніга", який після Грузії та Чечні, тренує терористів "ДНР". Також було досьє на "Аміда", який розгромив Мetro у Донецьку. Про “Ректора”, який влаштував бійню у Мар’їнці. Та про "Сєдого", який вбивав ватажків "ЛНР" та позбувся Плотницького.
Також про аферистів з РФ, які обкрадали індійців, організовували "референдум" на Донбасі і втручалися у вибори на Мадагаскарі. СБУ розповідала про "Лавину", який працював з Безлером у "ДНР" та возив російські танки на Донбас. Про ФСБівця Михайлюка, який замовляв вбивства бізнесменів та захоплював Крим. Також розповідали про "Сєдого", який вбивав ватажків "ЛНР" та позбувся Плотницького. Про ФСБівця Садикова, який керує катівнею "ЛНР". Про отамана "Тереця", який був "комендантом" окупованого Краматорська та захоплював українські церкви в Криму. Та про "Графа", який зібрав шпигунів ГРУ на Донбасі та торгував з терористами в Африці.
Також спецслужби розповідали про "Удава", який збивав літаки ЗСУ та захоплював у полон бійців ООС. Про "вартового кордону ЛНР", який стежить за ватажками терористів. Крім того, СБУ розповіла про долю зрадників, яких Україна віддала Росії під час останнього обміну. Про комуніста з РФ, який братався з Захарченком і возив "гуманітарку" до ОРДЛО. Про пропагандиста Книрика, який захоплював Крим і зняв фільм про "Моторолу".
