Війна на Донбасі та в Сирії зав'язані в один вузол. Чого чекати від Росії

Найбільший за остані два роки наступ на Донбасі ворог здійснив зранку у вівторок у районі ділянки, де відбулося розведення сил. 5-годинний бій з обстрілами із важкої артилерії. Українські бійці наступ відбили. Але розвідка попереджає, що окупанти не заспокоїлись і планують ще масштабнішу атаку.

У сюжеті ТСН.Тижня показали ексклюзивні кадри наступу бойовиків у російській формі. І, схоже, наступом на українському фронті Росія намагається компенсувати втрати кремлівських позицій у Сирії. Там між російськими силами та військами Туреччини спалахнула справжня війна.

О п'ятій ранку Золоте здригнулося, нібито від землетрусу. Таких нищівних обстрілів тут не чули від початку війни. Жителям знову довелося ховатися під землею.

Житель Золотого Олександр Кішкіньов зізнається, подумав, що після такої канонади окупанти зайдуть у село. Він боявся, що в Золоте забреде "русский мир". Але в більшості його сусідів, каже, до бойовиків - протилежні почуття. Мовляв, 995 кажуть, що це добре й отримають російські паспорти.

Підтвердження слів Олександра не довелося довго шукати. За десять хвилин співучою рідною мовою повторює чужі слова з телевізора ось бабуся.

Одразу ж після бою в Золотому ворог розпочав інформаційну атаку. Із сотень акаунтів почали тиражувати брехню про безповоротні втрати української армії. Дезінформація потужніша зброя, ніж гармати. От від подібних повідомлень зараз просто гудить інтернет: "У Золотому 72-ка вимушено залишила п'ять опорних пунктів, три "двохсотих", відійшла до селища міського типу Гірське, Золоте залишили сєпарам". У Золотому-4 жодного так званого сєпара не бачили, лише подивились в очі спокійним та впевненим в собі українським військовим.

У цей день увесь світ дізнався про спостережний пункт із кодовою назвою "Баня".

"Зав'язався бій на спостережному посту, так звана "Баня", 72- окремої механізованої бригади. Відповідно, ми дали відповідь зі всього озброєння. Перед тим, ми, звичайно, дали команду, щоби люди відійшли", - зазначив начальник Генерального штабу ЗСУ Руслан Хомчак.

"Спостережник", який довелося залишити, з'явився нещодавно, в січні 2020-го на ділянці між селами Золоте, Оріхове та Новотошківське. Дуже близько від позицій ворога. Кілька легкоозброєних бійців спостерігали за противником зі старих, покинутих іще на початку війни, окопів. Один із них, Максим Хітайлов, не повернувся з бою. Крім "Бані", противник спробував прорватися ще на двох напрямках.

На кадрах видно, як іде одна зі штурмових груп у російській формі.

"Вони відрізняли себе ізолентою на касках, позначками на рукавах. Щоб явно відрізняти свій-чужий", - говорить військовий Сергій.

Їдемо ближче до тієї точки, де противник прикривав свою піхоту танками. Улаштував так звану "танкову карусель". А, як відомо, танк – це зброя прориву.

Атака була спланована, як наступальна операція. Власне, вона нею й була. Противник пробив артилерією підходи до українських позицій. Далі пішли штурмові групи. І ще одна деталь. Уздовж усієї величезної ділянки фронту ворог застосував димову завісу, аби його не побачили. Це чітка ознака наступу. Звісно, рішення на проведення таких операцій ухвалюється не простими бойовиками, а на стратегічному рівні.

18 лютого це збагнули всі, хто воює, – від керівника Генштабу до простого стрільця.

"Противник застосовував танки і димову завісу, це говорило про те, що операція була спланована, також, одна з ознак підготовленого наступу - це була вогнева підготовка атаки", - каже боєць Андрій.

Лівий фланг операції противника. Місто Попасна. Російські снаряди переорали місцевий цвинтар. Ніби хотіли знищити пам'ять про тих, хто тут лежить. Бійці після обстрілу шукають скалки. Якщо пощастить - по них можна буде встановити виробника снарядів.

"Ось носова частина, де вкручується, ось пішло розширення. Made in Russia", - каже боєць.

Правий фланг - неподалік села Кримське. У бійця Ярослава, можна сказати, другий день народження. Міна розірвалася за три метри від нього, і жодної подряпини. Тепер Ярослав готовий навіть ділитися надлишком адреналіну.

Між Кримським та Попасною – майже 40 кілометрів лінії фронту. І всю цю ділянку за кілька годин противник засипав тоннами боєприпасів усіх калібрів. Українці втратили одного бійця і відійшли з одного спостережного пункту.

"Запам'ятайте цього хлопця, 22-річного Максима, якого вбили сьогодні російськими кулями, Василю Олексійовичу. 22-річного! Моєму синові приблизно стільки ж!", - сказав заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця. Так бурхливо обговорювали російську вранішню атаку вже ввечері в Нью-Йорку на зустрічі Ради безпеки ООН.

Але цю зустріч попросила провести сама Росія ще 12 лютого. Приблизно тоді, коли вже, очевидно, тривала підготовка атаки на українські позиції. Уявіть собі, українців атакували в той день, коли зібралася Рада безпеки на прохання Росії. Значить, московські стратеги розраховували на те, щоби про удар заговорили на Радбезі. Але навіщо?

Атака в Золотому – це лише маленький елемент глобальної гри, яку веде Москва. Імовірно, Росія переводить увагу вічно стурбованих Об'єднаних Націй на Україну – аби ті не помітили злочинів в іншій частині світу. У Сирії. Чом би й ні?

Якраз, коли Радбез давав раду з українською війною, в Сирії під ударами російської авіації гинули десятки людей. А солдати сирійської армії, за спинами яких стоять російські генерали, стріляли в солдатів турецької армії. Заговорили навіть про нову російсько-турецьку війну. І росіянам треба було її уникнути - за пів кроку до встановлення повного контролю над Сирією.

Готуючись до наступу на Ідліб і неминучої конфронтації з Туреччиною, росіяни зайняли ключові позиції вздовж турецько-сирійського кордону.

Камишлі - головне місто сирійських курдів, закінчується тут, але далі починається Туреччина. Багатоповерхівки за кілька сотень метрів уже на турецькій території. Територія - під пильним контролем турецьких снайперів.

Це головна російська база на сході Сирії. Знімальну групу ТСН тут навіть спробували заарештувати - в момент знімань російського військового патруля. Тільки-но росіяни змусять Туреччину поступитися своїми інтересами в Сирії, Москва просунеться ще далі – щоби спробувати прибрати з регіону американців.

Російські мобільні патрулі просуваються вглиб курдської території. Це схоже на непомітний повзучий наступ. Його мета встановити контроль над нафтовими полями, де "чорне золото" отак просто качають край дороги і перетворюють на гроші. Єдина сила, яка заважає росіянам втілити свій план, це американські військові.

Якщо триколор з'явиться над цими нафтовими полями, "русский мир" може вважати себе переможцем у Сирії. А після перемоги, до якої так близька Москва, вона звільнить свої військові ресурси та зможе впритул взятися за Україну.

Донбас. Учора був застрелений бойовик. Його відправили вбивати українців у складі диверсійної групи. На тій самій ділянці, де 18 лютого відновилася війна. Соцмережі переконують, що його звали Андрій Лазарев. Українські бійці не стримують емоцій. Кажуть, Кремль жене на смерть майже дітей. На момент загибелі бойовику було 19 років.

Розвідка доповідає, спробу прориву окупанти можуть повторити на іншій ділянці. На нульовому рубежі України знову готуються до загострення.

Андрій Цаплієнко