Гра у війну стала основною для дітей: психологи розповіли, коли батькам варто насторожитись

Гра у війну стала основною для дітей: психологи розповіли, коли батькам варто насторожитись

Діти, котрі пережили окупацію росіян, беруть до рук іграшкову зброю і чітко знають, хто їхній ворог, а лексикон поповнюється геть не дитячими словами.

Чи варто непокоїтися, коли діти не випускають з рук іграшкову зброю, йдеться в ТСН.

З автоматом напереваги семирічний Єгор Шеміт біжить своєю вулицею,вщент забитою обгорілою російською військовою технікою. Він пережив місяць російської окупації, а після відходу російської армії взявся за зброю. «Щоб захищати Україну від російських військових поганих. Дуже довго були, стріляли повсюди» , - розповідає про пережитий страх хлопчик.

На автомат пішов штахетник, а червоні пластикові кришки стали за приціл та курок, хлопчик змайстрував «зброю» самостійно. Із цієї іграшкою в руках і побачили Єгора піротехніки, що приїхали на розмінування з Чернігова до Шестовиці. «Він виглядав з-під паркану, був одягнутий у військову форму, український  прапор, він був з дерев’яним автоматом… Казав, що охороняє вулицю , бо тут стояли російські війська», - розповідає речниця управління ДСНСУ Чернігівської області Ірина Щукіна.

На Єгоровій вулиці вціліли лише три хати, окупанти під людські двори підігнали три машини з боєприпасами. У будинку Віктора, як й інших його сусідів, шансів вистояти не було. «Загалом 240 крупнокаліберних снарядів тут рвалося години три, не менше», - розповідає чоловік.

Коли тут усе вибухало та палало, Єгор разом із бабусею-опікункою ховався в погребі, після цього до ігор хлопчика додалася війна, в яку раніше він не грався. Тепер тутешні малюки тільки в неї і граються. Сусідський Данило - на рік старший за Єгора - допомагав  майструвати другий автомат.

Довоєнні мирні іграшки валяються в піску як непотріб, а в лексиконі цих дітей з’явилися нові слова. У калюжі хлопчаки поставили блокпост на воді, а поруч із ним - міст. «Понтонний, можна прохідний говорити», - пояснює хлопчик.

До комплекту саморобної зброї в Єгора додалась і справжня, до ящика з-під патронів він складає відстріляні гільзи.  

Жахатися дитячих ігор у війну не варто, кажуть психологи. Дітям стає легше, коли так граються. Вони випускають  емоції, які довелося пережити під час окупації і які словами ще не можуть передати. Але батькам варто спостерігати, щоб у цих іграх не було тривалої агресії.

«Діти хочуть перемоги і вони створили її у грі, вона не є небезпечною, але коли у грі є просто насилля і дитина вже починає мінятися у своєму стані, або спостерігаємо, що у неї починається такий напружений погляд, напружене тіло і вона нібито переживає інтрузію, флешбек того, що вона бачила, ось коли ми це бачимо, обов’язково треба звернутися до фахівців», - пояснює психологиня Наталя  Простун.

Чи варто непокоїтися, коли діти граються іграшковою зброєю

Чи варто непокоїтися, коли діти граються іграшковою зброєю

Автомат уже з металевим прицілом Єгорові подарували піротехніки, які потоваришували з хлопчиком. Вони й навчили  його розумітися на зброї. І головне - як поводитися з тим, що по собі залишили російські окупанти. «Ось це це взагалі є найнебезпечніше, схоже на консервні банки. Це димові чашки, діткам не можн  чіпати», - пояснюють хлопчику фахівці і просять приглядати, щоб ніхто нічого не чіпав.

Автомат, подарований чернігівськими піротехніками, тепер улюблена іграшка Єгора Шеміта. Але його дитяча мрія насправді інша - хлопчик хоче забути пережите і мріє про мир в Україні.

Читайте також:

"Ядерний тероризм": попри заклики українців, світ бездіє у питанні безпеки ядерних об’єктів від атак росіян

Під безперервними обстрілами на Луганщині залишаються медики швидкої, які продовжують виїздити на виклики

На Запорізькому напрямку для прориву окупанти звезли техніку та особовий склад: військовій чекають з "натхненням"

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Війна Росії проти України
Наступна публікація