Візит Козака до Німеччини: навіщо кремлівський куратор Донбасу всупереч санкціям полетів до Берліна і що кажуть в Україні
УНІАН
  • Кількість коментарів 2
  • Кількість переглядів 4106

В умовах пандемії коронавірусу та закритих кордонів іноземні візити здійснюють лише у крайніх випадках.

Удень 13 травня журналіст одного із німецьких ЗМІ, а також джерела ЗМІ Росії повідомили про приліт до Берліна заступника голови Адміністрації президента Дмитра Козака. Саме він є головним переговірником від РФ у питанні врегулювання ситуації на Донбасі та неодноразово проводив перемовини із головою Офісу президента України Андрієм Єрмаком.

В умовах пандемії коронавірусу особисті візити високопосадовців та лідерів країн за кордон майже відсутні і відбуваються лише у крайніх випадках. До того ж Козак, який раніше був віцепрем’єром, перебуває під європейськими санкціями. Отже у його особистих перемовинах із німецькою стороною виникла настільки нагальна проблема, що Козаку довелось в екстреному порядку здійснити цілий візит.

ТСН.ua розповідає, що за перемовини відбулися у Німеччині, навіщо Козак літав до Берліна і що про це кажуть в Україні.

Перемовини Козака

Пообіді 13 травня про приліт російського літака до Берліна написав у своєму Twitter журналіст видання BZ Аксель Лир. Відповідний літак використовується для перевезення високопосадовців РФ.

Через деякий час цю інформацію почали підтверджувати джерела російських ЗМІ. Зокрема в аеропорту "Тегель" під Берліном чітко заявили, що зустрічали саме Дмитра Козака.

У посольстві Росії відмовилися коментувати інформацію про мету приїзду Козака до Німеччини під час пандемії коронавірусу. Джерело, близьке до перемовин щодо Донбасу, вважає, що саме це питання стало важливим, аби Козак прилетів на особисті перемовини до Німеччини.

"Козак - головний переговірник з боку Росії щодо України, ймовірно, є питання, які змусили його терміново прилетіти до Берліна для спілкування з кимось віч-на-віч всупереч карантинним обмеженням і санкціям Євросоюзу", - зазначило воно.

Уже під вечір свій таємний візит до Німеччини підтвердив і сам Козак. Він зазначив, що із німецькими представниками було "досягнуто певних угод". За його словами, у відомстві Федерального канцлера Німеччини відбулися додаткові консультації щодо врегулювання конфлікту на сході України.

"Ці консультації дадуть додатковий імпульс для інтенсифікації переговорів і в "нормандському форматі", і в Тристоронній контактній групі в Мінську. Будуть надані відповідні сигнали… Досягли угоди про взаємні подальші дії щодо мирного врегулювання конфлікту в Україні, за рішенням безлічі непростих завдань, які потребують вирішення у взаємодії з представниками Донбасу, представниками України в "нормандському форматі", - сказав він.

Згодом офіційну інформацію надали і у пресслужбі німецького уряду. Там пояснили, яким чином Козак зміг прилетіти до ЄС, перебуваючи під санкціями.

"У Європейському союзі передбачені певні винятки і процедури під час блокування в'їзду, зокрема попередня інформація інших держав-членів. Винятки стосуються, наприклад, переговорів про вирішення конфлікту на сході України. Ці правила були дотримані", - заявив представник відомства.

Мета візиту

Сам Козак не приховував, що метою його прибуття до Німеччини було обговорення питання врегулювання ситуації на сході України. Водночас жодної конкретики про те, що саме обговорювалось, і яких конкретних рішень було досягнуто – невідомо.

Настільки екстрений візит Козака до Берліна може бути пов’язаний із останніми змінами у роботі Тристоронньої контактної групи у Мінську. Президент України Володимир Зеленський 5 травня затвердив новий склад української делегації – він складається із Леоніда Кучми, першого віцепрем’єра Олексія Рєзнікова та заступників міністрів і депутатів. Настільки серйозне підвищення статусності делегації має на меті надати імпульс перемовинам у Мінську. Водночас України розраховує на відповідне посилення делегацій і з російського боку.

Після появи цієї інформації голова Офісу президента Андрій Єрмак двічі проводив телефонні перемовини із радниками лідерів "нормандського формату" - Франції, Німеччини та Росії. З боку Росії таким радником виступає саме Дмитро Козак. Темою обох цих розмов були саме зміни з українського боку у роботі ТКГ. Єрмак запропонував на наступному засіданні ТКГ узгодити розширений склад делегацій України, Росії та ОБСЄ відповідно до пропозицій української сторони.

"Високий офіційний статус членів делегацій дасть можливість швидше та ефективніше ухвалювати рішення, виконувати їх і бачити, хто їх не виконує", – вважає Єрмак.

Візит Козака стався усього за день до планового засідання ТКГ – саме 14 травня українська делегація вперше працює в Мінську в оновленому, "посиленому" форматі.

Водночас між Росією та Німеччиною є кілька важливих двосторонніх питань, які також могли бути порушені в рамках цього візиту. Зокрема щодо будівництва газопроводу "Північний потік-2". У травні Федеральне мережеве агентство ФРН повинно винести рішення щодо цього проєкту у питанні, чи має застосовуватися до "Північного потоку-2" оновлена газова директива ЄС, яка зобов’язує розподіляти компанії, які постачають газ і якого його транспортують. У випадку РФ це одна і та сама компанія – "Газпром". Супутникові знімки вже виявили у німецькому порту російське судно-трубоукладач "Академік Черський", за допомогою якого РФ зможе добудувати цей газопровід вже до кінця 2020 року.

Що кажуть в українському МЗС

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна заздалегідь знала про візит переговірника щодо Донбасу із Кремля Дмитра Козака до Німеччини. Він наголошує, що перемовини не тривали "за українською спиною".

За словами Кулеби, німецька сторона запросила Козака до Берліна через відсутність прогресу у виконанні Мінських домовленостей. Також причиною перемовин стала зміна українського представництва у ТКГ.

"Очевидно, що справа зрушиться з місця, якщо буде конструктивна взаємність з боку Росії. Тому і знадобилася берлінська зустріч. До речі, саме за цією логікою мій німецький колега міністр Маас (глава МЗС Німеччини, - ред.) зміг після моєї з ним розмови залучити до переговорів в нормандському форматі главу МЗС Росії Лаврова. Україна знала про цей візит Козака заздалегідь і буде знати про те, як він минув. У нас з партнерами діє правило - ми нічого не вирішуємо за спиною один одного. Тому ні про які ігри за нашою спиною не йдеться", - пояснив міністр.

Як відреагували в Україні

Однак в Україні такий таємний візит Козака до Німеччини сприйняли украй негативно, адже питання Донбасу вирішувалось на перемовинах без участі України.

"Росіяни — майстри підкилимних ігор. Це їх поле. Тому Козак і шукає можливостей подібних зустрічей з Німеччиною і Францією наодинці. Якщо не реагувати на подібні спроби, то “пошук конструктивної позиції” по Україні перетворить Нормандський формат в Мюнхенську змову. Ще кілька таких кулуарних переговорів і нашої участі там взагалі не буде потрібно", - написав нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко.

Вчора замглави адміністрації президента РФ Дмитро Козак провів переговори в Берліні з помічником канцлера Німеччини...

Опубліковано Олексієм Гончаренком Четвер, 14 травня 2020 р.

Негативним вважає для України сам факт таких перемовин і колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

"Візит Козака до Берліна - це для нас негативна історія, незалежно від того, були ми про нього попереджені чи ні. В тому, що щось відбувається через нашу голову ми самі винні: коли наші партнери з преси дізнаються про те, що відбувається на треку врегулювання, зокрема про ідею створення так званої консультативної ради, то це їх, м’яко кажучи, "не надихає". Однак є й інші серйозні обставини", - пояснює він.

За його словами, існує чотири головні проблеми, про які свідчить цей візит:

  • сам факт, що закритого телефонного зв’язку для переговорів недостатньо, свідчить про необхідність обговорення конфіденційних тем
  • Німеччина точно розуміла, яким може бути медійний ефект від цього візиту в Україні, і все одно пішла на це
  • Німеччина головує в ЄС, тобто матиме вплив на порядок денний і опосередковано на обговорення питання санкцій
  • тему "Північного потоку-2" теж увагою не обійшли, особливо ідеї, як обійти санкції США.

Візит Козака до Берліна - це для нас негативна історія, незалежно від того, були ми про нього попереджені чи ні. В тому,...

Опубліковано Pavlo Klimkin Четвер, 14 травня 2020 р.

Солідарний із ними і колишній народний депутат України Борислав Береза.

"Така ситуація не може не насторожувати Україну. Адже виключення з процесів обговорення будь-яких дій з припинення війни Росії проти України на Донбасі не несе нам нічого доброго. Це вчергове показує слабку переговорну позицію України сьогодні. І це вимагає швидкої і жорсткої реакції України в особі заяв президента і МЗС про те, що подібне неприпустимо і безперспективно. Інакше через деякий час ми побачимо, що Єрмак просто привозить з Мінська або Москви директиви, які Україна буде мовчки виконувати", - вважає він.

Порошенко может кому-то нравиться или не нравиться, но за время своей каденции он добился от коллективного Запада, что...

Опубліковано Borislav Bereza Середа, 13 травня 2020 р.

Водночас експертка у питанні врегулювання ситуації на Донбасі, політична аналітикиня Фонду "Демократичні ініціативи" Марія Золкіна вважає, що наразі жодних підстав "продукувати зраду" після візиту Козака до Німеччини немає.

"Консультативну раду Берлін не оцінив і приєднуватися до такого формату де-факто прямих переговорів бажання не виявив. Російська логіка максимальної формалізації Мінської ТКГ (пропонувалось на початку квітня) теж ентузіазму не викликала. Натомість нова українська пропозиція з посиленням робочих підгруп за рахунок переселенців виглядає достатньо зваженою та логічною. І точно додає українській стороні бонусів в очах західних партнерів. Але ось є одна проблема з цією пропозицією: вона точно не влаштовує росіян. Саме тому, що така формула — це не Консультативна рада. Тут не планується ані присвоєння ОРДЛО де-факто статусу учасників перемовин, ані надання документам обов’язкової сили, ні штучного "перекосу" в бік політичної підгрупи, адже посилитися мають всі, а не одна. І це всі розуміють", - зазначає вона.

За її словами, така ситуація вкрай не влаштовує Росію. А тому причиною візит Козака було намагання знайти певні компроміси у питанні роботи ТКГ у Мінську.

"Підозрюю, що росіяни на таке розширення робочих підгруп за рахунок переселенців і, симетрично, "цивільних активістів" окупованих районів погодитися можуть. За однієї умови: якщо або статус документів змінять на обов’язковий, і/або підпишуть умовний протокол про консультації, де і буде закріплюватися, що ці представники ОРДЛО (і переселенці теж) ведуть переговори/консультації з Україною. Ну потрібний росіянам бодай якийсь папірець про процедуру таких консультацій. Україні ж не тільки непотрібний, а й шкідливий. Тому те, що пропонує Україна і можуть підтримати німці, росіянам не підходить", - пояснює Золкіна.

Відео Перезавантаження Мінська: українська сторона в ТКГ підвищує статус представництва

Українська сторона в ТКГ підвищує статус представництва. Так новий формат пояснює керівник президентського офісу Андрій Єрмак політичним радникам лідерів держав-учасниць нормандського формату. Відтепер участь у переговорах від України візьмуть офіційні представники влади.  

Перезавантаження Мінська: українська сторона в ТКГ підвищує статус представництва

Залиште свій коментар