Полонений радіє, що залишився живим, хоча попереду в нього – перевірка на причетність до масових звірств, які загарбники скоїли поблизу столиці.
Керівництво російських окупантів навіть не хоче забирати поранених із поля бою – їхні життя нікому не потрібні.
А втрати настільки великі, що командири бояться подавати реальні дані нагору.
Про це у свідченнях СБУ розповідають російські полонені.
Наприклад, цього контрактника, що потрапив у полон під час відступу загарбників з-під Києва, командир просто залишив на полі бою разом із пораненим.
Вояк скаржиться: "Сказали, що заберуть, але так і не забрали. Пацанів стільки позалишали: поранених, мертвих…".
Просить матір, щоб та йшла до командування та добивалася його обміну. Але жінка бідкається, що замполіт знає, що її син разом із 3-4 іншими контрактниками у полоні, але інформацію про це нагору не подає.
"У міністерстві оборони у списках тебе немає", – скаржиться жінка. І це масова ситуація, бо, розшукуючи сина, вже спілкувалася з багатьма матерями.
Нагадаємо, сапери-водолази відшукали і знищили надпотужну бомбу, яка не спрацювала під час скидання на Чернігівський міст.
Читайте також: