Як повернути окупований Донбас через закони. Оцінки нардепів та експертів

Україна задає тон у питаннях припинення військової агресії Росії.

Після підтримки Верховною Радою двох законопроектів щодо Донбасу в українців виникло чимало запитань.

Сварки і підозри навколо них підсилювало те, що остаточного тексту закону про реінтеграцію Донбасу, наприклад, не бачив ніхто. Коментувати ухвалене ніхто не хоче. У 2015 році протестна атака на парламент убила 4 нацгвардійців та ушкодила ще 140 людей. Відеокадри цього тижня на тому ж місці не були такими кривавими. Димові шашки запалали тільки всередині сесійної зали. «Тут шашку димову запалив я! І я вважаю, що я зробив правильно, тому що я б цей парламент спалив, щоб він не робив те, що він робить, ті антиконституційні речі», - зізнався нардеп-свободівець Юрій Левченко.

Слідство ще кваліфікує, чи є злочином підпал Левченком шашки в залі засідань парламенту і публічні заклики до знищення вищого законодавчого органу держави.

«Колишні партнери по демократичній коаліції, люди, які називають себе патріотами і навіть українськими націоналістами зривали голосування і за що?! За те, що законом визнати Росію агресором а її війська окупантами. От як на заклик – «хто не скаче» – так підстрибують вище всіх, а як до голосування за очевидний український інтерес – неначе щось пороблено», - заявив президент Петро Порошенко.

Не даючи оцінок, слід відзначити, що обидва інциденти з різницею в два роки сталися з одного й того самого приводу – визначення статусу захоплених Росією та сепаратистами окремих районів Донецької та Луганської областей. Проблема – пекуча. В обох випадках президент визначав законодавчі зміни принциповими та невідкладними. Цього разу парламент мав до розгляду 5 різних проектів двох законів. Зрештою, депутати зупинилися на двох остаточних варіантах, за які й проголосували. Одним подовжується нинішній юридичний статус окупованих територій з можливістю місцевих виборів та створення так званої народної міліції. Однак він віртуальний, бо набере чинності лише після звільнення захоплених земель. Другий – новий, про особливості державної політики щодо тимчасово окупованих територій. Він ухвалений лише за основу, тобто текст ще виправлятимуть перед другим, кінцевим затвердженням. Втім, докорінних змін чекати не варто, а отже, подивимося, на наявні принципові положення.

блокування трибуни рада_5
УНІАН

Російська Федерація прямо названа державою-агресоркою, а окремі райони Донеччини та Луганщини – окупованими. Тимчасова окупація територій Донбасу є нелегітимною та не створює територіальних прав РФ.

Юридичні акти, які видають окупаційні адміністрації РФ, є нечинними та не створюють правових наслідків. Україна не несе відповідальності за протиправні дії Росії на окупованій території.

Усі силові формування в зоні АТО підпорядковуються Об’єднаному оперативному штабу Збройних сил України.

«Ми називаємо Росію агресором і робимо все можливе, аби убезпечити українців від агресії, яку проводить РФ. Тому ми радо вітаємо той законопроект який повинен, по-перше, визнати Російську Федерацію агресором, що унеможливить введення російського контингенту як миротворчого, що власне зараз і готується», - повідомив нардеп Андрій Тетерук.

Нині зарано говорити, чи наблизять ці зміни перемогу й мир, однак новизна полягає у створенні Об’єднаного штабу для керівництва усіма силовими структурами, крім СБУ, які воюють на сході. Формально його очолить військовий начальник, але не президент. Критики дорікають, що таким чином Петро Порошенко хоче розділити відповідальність за подальші збройні дії.

«Немає інших логічних кроків, які вимагає від президента конституція і закон про оборону, тобто оголошення воєнного стану, створення ставки верховного головнокомандувача, щоб задіяти всі наявні економічні, політичні, соціальні та інші інструменти, щоб давати збройну відсіч цій агресії», - переконаний юрист Олександр Хара.

Тим не менше, Порошенко, за Конституцією, залишається гарантом суверенітету та верховним головнокомандувачем. Очевидно, після ухвалення закону в цілому буде побудована чіткіша вертикаль силового управління на Донбасі, що має зміцнити позиції президента.

блокування трибуни рада_4
УНІАН

«Верховна рада підтверджує за умови що закон буде прийнято, що дії президента щодо застосування сили будуть законними, аргументованими та об’єктивними. Ми можемо розуміти, що президент в подальшому вчинить якісь активні дії, тобто дозволить збройним силам можливо йти у напад або якимось об’єктивним чином захищатися», - не виключає Інна Рудник, юрист.

Існують до нового закону й зауваження щодо міжнародно-правових наслідків. «Немає ключового речення – коли розпочалася окупація. Якщо цього не буде, це означає, що до сьогодні все, що було в Україні – не окупація, а внутрішній конфлікт і українські збройні сили нелегітимно використовувалися», - висловив свою думку нардеп Олег Березюк.

Зазначимо, що майбутній закон говорить вже не про антитерористичну операцію, а про заходи забезпечення державного суверенітету. Він остаточно знімає питання про законність використання Збройних сил на Донбасі, однак він називає нинішній стан мирним часом.

«Це ще збільшує правову базу для застосування збройних сил, розширює їхні спроможності в регіоні, і це посилює аргументи на користь надання Україні оборонної зброї», - зазначав Петро Порошенко.

І США, і Німеччина вже привітали ухвалення парламентом згаданих законів, а спецпредставник Вашингтона Курт Волкер провів закриті переговори з уповноваженим від Кремля Владиславом Сурковим. Особливих новин звідти поки немає, як немає й остаточних відповідей на запитання про нашу спільну долю навіть після остаточного затвердження нових законів. На нього чекають уже за тиждень, тоді й будуть конкретніші висновки. Нині втішати може хоча б те, що політична та юридична Україна не просто реагує на виклики, а пропонує свою стратегію, на яку має шукати відповідь уже ворог.

Сергій Швець, Марія Васильєва, Ольга Кошеленко

ВідеоЗаконом про реінтеграцію Донбасу Порошенко хоче розділити відповідальність за подальші збройні дії

Залиште свій коментар

Наступна публікація