Заморожене м’ясо 68-го року: добровольці згадали умови, в яких армія починала захист країни в АТО

Найстійкіші з-поміж оборонців рідної землі досі на передовій.

Україна вшанувала окремим святом добровольців, які убезпечили її від поширення російської агресії в 2014 році. Юристи, економісти, підприємці, вчителі, будівельники, студенти та представники інших професій покинули свої справи, бізнес і навчання, будинки й сім’ї для того, аби піти в бій під синьо-жовтим прапором, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

У цей день нагороди вручали не лише в тилу, а й на передовій. Для бійців 25-го батальйону “Київська Русь” їх привезла волонтер Аліна Тєрєхова. "Це Хрест Мазепи. Відзнаку до 25-річчя ЗСУ та відзнаку від командира сухопутних військ", - показала вона медалі журналістам.

ВідеоЕкономісти, юристи та вчителі: в Україна відзначили День добровольця

Без зброї, але з духом і бажанням перемогти вони - від 17-річних до 60-річних йшли в бій й гинули за український прапор. Волонтерськими нагородами нині відзначили тих, хто на війні від самого початку.

Економісти, юристи та вчителі: в Україна відзначили День добровольця

55-річний Сергій Безпалько пішов на фронт без думок про пільги чи зарплату. "Який контракт тоді був", - відмахується він. "Кожна людина, котра служила в армії на початку, по факту є доброволець", - вважає інший боєць 25-го бату Сергій Федосенко. Волонтерськими нагородами нині відзначили тих, хто на війні від самого початку, більшість цих хлопців пройшли Дебальцеве.

Командира батальйону називають "Батею". Після двох поранень його призначили на посаду в військомат, але він не зміг усидіти в тилу. "Чесно кажучи, коли приїхав, серце щиміло, одразу спогади, як перебували в оточення. Серце боліло", - зізнався комбат. Про тодішнє забезпечення від держави нині військові пригадують із гумором. "Ні сала, нічого не було. Раз дали м'ясо 68-го року, заморожене", - каже боєць "Київської Русі" з позивним "Шума".

Боєць "Худий" із тих добровольців, хто донині не зламався, не пішов із армії, а продовжує боротьбу на передовій. "Хлопці чесно служать. Це люди, котрі в 15-16 роках підписали контракт", - каже він про своїх товаришів. Про що він і побратими шкодує – то це про колишні наступи та звільнення міст і селищ. Без цього, зізнається боєць, утримати мотивацію на належному рівні важко. "Я дав присягу. Я ховав друзів", - пояснив він, чим керується тепер замість колишнього запалу.

Фотогалерея Ярош показав трофеї українських добровольців (6 фото)

Добровольцями в армії вважають і тих, без кого робота в тилу зупинилася б – наприклад, полковника юстиції Юрія Боброва. Це чинний суддя Івано-Франківського окружного суду – посада за ним закріплена, доки чоловік служить у Генеральному штабі Збройних сил і веде правову війну з державою-агресором. Фахівець збирає юридичні докази для міжнародних судів проти Росії. "Хоча інколи виникають думки про те, що вже вернутися, зняти форму, одягнути мантію і продовжити свою улюблену роботу. Ну, але поки що вважаю, що я більше потрібен тут", - розповів офіцер управління правового забезпечення.

В управлінні зв’язків з громадськістю спілкуватися з журналістами відряджають Олексія, котрий прийшов у штаб після передової, бо зрозумів, що інформаційний фронт стає вкрай важливим. Він каже, що в тилу так само можна вести свою війну, вкрай важливу для захисту країну. А скільки насправді є таких добровольців і як їх можна порахувати, досі не знають в жодному відомстві.

Кореспондент ТСН Євгенія Цвєтанська

Залиште свій коментар