У Бучі мордували не лише людей, а й тварин: їх розстрілювали заради забави, вони гинули під обстрілами, покинуті та голодні блукали вулицями міста.
Волонтери, а серед них, журналісти ТСН, рятували тварин та знаходили їм нових господарів.
Серед врятованих із багатостраждальної Бучі командою ТСН – алабаї, вівчарки, пекінес і чихуахуа. Кого забули, кого не змогли забрати, кого свідомо залишили - вони блукали вулицями міста. Коли після звільнення Бучі від окупантів туди поїхала кореспондентка ТСН Юлія Кирієнко, кількість загублених собак її приголомшила.
«Вперше, коли ми заїхали, я побачила вівчарку з ошийником, вона бігала і вона була загубленою і чіплялась до всіх. Так вийшло, що я натрапила на цей розплідник з алабаями, там було 4 цуценяти і вона сказала, що не може їх нормально утримувати і кормити , потім по дорозі побачили вівчарку. Потім наступного дня побачили знову побачили ще одну вівчарку і пікінеса», - розповідає журналістка.
Цілий розплідник, де жило зо двадцять алабаїв, опинився під ворожим вогнем, там виживали як могли. «Я їм кашу варила із пшениці, що лише не робила і потрошки давала. Зараз роздаю, куди мені їх далі ростити, що з ними буду далі робити?», - тоді казала їхня власниця.
Жінка ледь не зі сльозами на очах просила врятувати хоча б наймолодших. Юля без вагань взялася допомагати. Покинутих тварин миттєво розбирали нові господарі, або ж знаходились справжні. «Найцікавіше, що коли я опублікувала пост у Фейсбуці, що чергову тварину вивезли, знайшлися справжні господарі, які шукали три тижні», - згадує журналістка.
Кожен із цих побитих війною псів знайшов свою нову домівку. «В однієї з вівчарок взагалі є власний дім з металопластиковими вікнами та дверями», - розповідає Юлія.
Серед великих були і маленькі, і навіть дуже маленькі. Песика чихуахуа могли запам’ятати за ефірами ТСН, він з’являвся у кадрах із ведучими. Його Юля теж вивезла з Бучі, а зараз частий гість у ньюзрумі ТСН. Ходить на роботу зі своєю Татою - Тетяною Вороновою - редакторкою ТСН.
А ось брудного та виснаженого пекінеса Юля знайшла серед російського металобрухту і залишила собі. «До нього не було нікому діла і я зрозуміла, що тварину треба рятувати, бо вона там загине від голоду і від хвороб, і коли ми його вивезли, то ми його прокапували, бо його вкусив кліщ», - додає журналістка.
Його полікували та відмили і він з Юлею поїхав знайомитися з іншими членами своєї нової сім'ї. Тепер пес на прізвисько Буч має цілу родину.
Читайте також:
Ексгумація тіл у Бородянці відкриває все страшніші історії вбивств дорослих і дітей
Міста поблизу Києва, які були окрасою України, знищенні до невпізнання: ТСН показала до і після