Активісти нарахували понад дві сотні пам'ятних об'єктів, які пов'язані з російською чи радянською ідеологією.
Активісти самостійно демонтувати пам’ятники, до яких у влади "не доходять руки", про це йдеться в ТСН.
"Знеси мене повністю" - такий флешмоб за знесення пам'ятників російським діячам запустили активісти в Києві. Вони нарахували в столиці понад дві сотні об'єктів, які пов'язані з Російською Федерацією та СРСР. Усунути їх із публічного простору має робоча група, яка кілька тижнів тому запрацювала при КМДА.
Флешмоб під назвою "Знеси мене повністю" громадські активісти запустили наприкінці вересня. І першим розмалювали пам'ятник Щорсу. Усунути його з публічного простору Інститут національної пам'яті закликає міську владу ще від 2016 року. “Ідеологічну позицію того ж самого Щорса ми розуміємо. Ми розуміємо, ким би він був, якби жив за незалежної України, тому що людина прямо воювала проти Української національної республіки, проти армії незалежної тодішньої України. Відповідно в нього не було ніяких ілюзій, що має бути незалежна Україна, він боровся проти цього”, - каже активіст Олег.
Активісти нарахували понад дві сотні пам'ятних об'єктів, які пов'язані з російською чи радянською ідеологією. Чверть із них уже в списку, який ще в травні підтримала Київрада. Там і Щорс, і Пушкін, і Ватутін.
Крім пам'ятників, є місця, в яких слова "велика вітчизняна" замінять на "Друга світова", а рік початку війни, як от на вході до Меморіалу Вічної Слави - виправлять на 39-ий. Остаточний список має ухвалити робоча група, до складу якої увійшли депутати, представники КМДА, Мінкульту, Інституту національної пам'яті та Національної академії наук”, - каже заступник голови українського Інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.
Процес демонтажу тривалий і досить бюрократичний, пояснюють чиновники. А надто тоді, коли стосується пам'яток архітектури національного значення. Саме через дискусії, які роками точилися навколо них - є стільки пам'ятників, які досі не демонтовані, але повномасштабне вторгнення Росії до України значно прискорило цей процес. Тепер у Києві одночасно закінчують декомунізацію і розпочинають дерусифікацію. “Я думаю, що в нас зараз досить політичної волі, досить інструментів, щоб швидко і якісно це зробити. Але знову ж таки, коли мова йде про великі об'єкти - це місяці, мабуть. Про того ж Щорса говорячи, потрібен проєкт демонтажу, транспортування, монтажу. Це досить часозатратні речі”, ПОяснюють в КМДА.
Київські активісти чекають на це ще від 2016-го і тому зараз уже самі почали підштовхувати чиновників. Розмалювали бюст російському поету Пушкіну червоною і чорною фарбами. Самотужки демонтували ще дореволюційне погруддя Пушкіна, але за це поліція вже відкрила кримінальне провадження.
Лише таких Пушкіних по Києву близько десятка. У столиці навіть був музей названий на його честь, хоча сам він у тій будівлі ніколи не зупинявся. Через кілька днів після наступу росіян, зокрема й на Київ, музей Пушкіна перейменували на музей побуту ХІХ століття.
Свої пропозиції щодо списку до 28 жовтня можуть вносити всі охочі. Для цього потрібно сфотографувати об'єкт і написати - чому він має бути демонтований. Далі - що, як і коли робити з кожним із цих пам'ятників чи меморіалів ще будуть обговорювати окремо. Зрештою обіцяють дійти до того, що в Києві не залишиться нічого, щоб нагадувало про тоталітарне минуле і чужу для нас історію.
Читайте також:
Нідерланди готують масштабний пакет допомоги на відновлення України
Вже не перша бійка: чим прославився затриманий голова Білгорода-Дністровського