Золоте-4 брав під контроль новий мобільний підрозділ Об’єднаних Сил

У керівництві ООС переконані, що перемога можлива не тільки військовим шляхом, але й боротьбою за серця місцевих.

Українські військові, які досі лише частково контролювали селище Золоте-4, просунулись вперед.

Вдалу операцію проводив досі невідомий потужний підрозділ Об’єднаних Сил, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Галина Олімпієва першою попросила бійців повісити прапор біля її будинку. За словами жінки, це її оберіг. Наразі після звільнення місцеві мешканці три дні поспіль сплять спокійно. Як тільки гармати замовкли, за військовими до Золотого зайшли стоматологи і комунальники. Подекуди відвоювати людські серця краще тракторами, аніж танками.

"Перемога дасться не тільки військовим шляхом, а й переконанням сердець місцевого населення. Вони переконуються самі, передають своїм родичам за лінію розмежування. Це наближає нашу перемогу", - переконаний Олександр Голоднюк, заступник командувача ООС.

Всі чотири роки війни влада була безсилою перед потоком контрабанди через Золоте-4. Це був контрабандний рай торгівлі з окупантом. Сьогодні перекрито всі шляхи до населеного пункту Золоте-4. Аби повернути Золоте під український прапор без жертв, знадобився тактичний маневр. Українські захисники поступово, наче обіймами, оточували селище.

"Надійшла команда зачистити Золоте-4, але не все, а окремі вулиці. Потім вийти за Золоте-4, облаштувати нові позиції", - повідомив боєць окремої бригади з позивним "Марс".

Заключна нічна фаза операції минула блискавично. Взяття під контроль Золотого – фронтовий дебют роти глибинної розвідки, абсолютно нового мобільного підрозділу Об’єднаних Сил. Він створений для проведення саме таких блискавичних операцій. Це означає, що Золотим українські здобутки не обмежаться.

"Коли ми зайшли, вони (бойовики) невеличкий натиск робили, але ми їх швидко погасили, невеличкі групи по п'ять-шість чоловіків", - додав Олег Ляденко, командир роти.

А за кілька сотень метрів від російського, над місцевою школою, замайорів український. Схоже, мати бійця, який його встановив, шкільна вчителька, навчила сина правильних речей. "Цей прапор присвячую моїй матері. Для того, щоб і у дітей в тутешній школі в серці була Україна", - сказав боєць "Мажор".

Андрій Цаплієнко

Залиште свій коментар