Зима зіграла проти Росії: несподіваний фактор, який змінив перебіг боїв

Суворі погодні умови стали несподіваним, але вагомим фактором стримування російської агресії на Сході та Півдні України. Аналітики ресурсу DeepState констатують: наразі фіксується найменше просування армії РФ, починаючи з листопада 2025 року. А інтенсивність наступальних дій впала до рівня квітня минулого року.

Про це розповів військовий експерт, льотчик-інструктор та полковник ЗСУ в запасі Роман Світан для «24 Каналу».

Він пояснив, що російське командування прорахувалося у підготовці до зими.

«Зменшення просування ворога пов’язані саме з погодою. Вона не дозволяє розгорнути зимову наступальну кампанію. Росіяни до неї повністю не готові, бо не розраховували на це. Є низка вимог до палива, інших матеріалів взимку», — наголосив полковник.

Втім, за його словами, розслаблятися зарано. Попри зменшення руху лінії фронту, інтенсивність вогню на окремих ділянках залишається високою — до 300 атак за добу. Ворог концентрує стратегічні резерви на напрямку Запоріжжя — Покровськ, намагаючись компенсувати брак техніки живою силою.

Начальник штабу 4-го батальйону оперативного призначення «Сила свободи» бригади «Рубіж» Микола Гриценко також підтвердив: російська техніка виявилася не готовою до українських морозів.

«Більшість техніки противника була не готова до здійснення штурмових дій або маршів у таку мінусову погоду. Техніка виходить з ладу, не вдається здійснювати евакуацію підбитої техніки, тому втрати ворога зростають», — зазначив військовий.

Однак проблем із «гарматним м’ясом» у росіян немає. За даними розвідки, на полігони ворога щодня прибуває 3–4 тисячі новобранців. Проте дійти до українських позицій їм стає дедалі важче: Сили оборони виявляють штурмові групи за 5–6 кілометрів і знищують їх дистанційно.

Яка є нова загроза

Оскільки бронетехніка та артилерія через холод відійшли на другий план, війна на Покровському напрямку трансформувалася у протистояння безпілотних систем. Окупанти активно впроваджують нові технології.

«Росіяни активно розвивають свої можливості у повітрі, зокрема дрони на оптоволокні. Їх з’явилася надзвичайно велика кількість», — попередив Микола Гриценко.

Такі дрони не бояться засобів РЕБ і здатні залітати на глибину 30–40 кілометрів, намагаючись вразити українську логістику та тилове забезпечення. У відповідь підрозділи ЗСУ також переходять на високотехнологічні рішення, використовуючи наземні роботизовані комплекси для підвезення боєприпасів та евакуації, аби зберегти життя бійців.

Нагадаємо, на тлі активного розвитку безпілотних технологій і масового застосування дронів у війні проти України військові експерти наголошують: піхота й надалі залишатиметься ключовою силою на полі бою.

Командир батальйону Ірландських гвардійців Британської армії підполковник Бен Ірвін-Кларк зазначав, що більшість завдань піхотинця не змінюються навіть у добу високих технологій — солдати, як і раніше, воюють у траншеях, виживають у польових умовах і ведуть ближній бій.

Війна в Україні стала важливим джерелом уроків для армій НАТО. Зокрема, британські та американські військові значно розширили використання дронів у підготовці та бойових діях, створюючи спеціальні підрозділи й навчальні центри. Водночас вони підкреслюють, що безпілотники є лише інструментом війни, а не повноцінною заміною солдата.

Західні військові сходяться на думці: попри технологічний прогрес, війна залишається «людською справою», де вирішальну роль відіграє піхота на землі, а дрони лише підсилюють її можливості, але не здатні витіснити людину з поля бою.