Зміни, щастя, креатив: топ-5 нових книжок нон-фікшн

Ці нові книжки підкажуть вам, як створити стартап та щодня бути щасливим.

Іноді прості та звичні речі, на кшталт їжі, творчості та щастя сприймаються нами як щось надзвичайне, виняткове чи містичне. Однак останнім часом було проведено чимало досліджень про те, як зробити розуміння цих речей більш простим і доступним для кожного. Автори книжок цього огляду також проаналізували цей феномен на різноманітних прикладах — від фактів історії до життєписів славетних людей.

ІЄН МОРТІМЕР, "СТОЛІТТЯ ЗМІН"

книжки2_2
ТСН.ua

"Яке століття бачило найбільше змін і чому це важливо для нас", — йдеться у підзаголовку до цієї книжки, і його слушність полягає в тому, що будь-які часи в історії людства важливі. Справді, запитує автор, чи можемо ми бути впевнені, що XX століття бачило більше змін, ніж, скажімо, XIX, коли залізниця пе­ретворила світ до непізнанності? Або XVI, коли Коперник припустив, що Земля обертається навколо Сонця, а Лютер розділив християнську церкву на дві? У певному сенсі це — своєрідна альтернативна історія світових зрушень, адже специфіка книжки полягає в тому, що її автор свідомо обрав індивідуальний шлях дослідження. Зокрема, під час розгляду важливих подій від Х століття до нашого часу, він зосереджує увагу лише на певних історичних моментах, тому деякі відомі особи і теми у нього висвітлені менше, ніж у загальних виданнях з історії.

"Мої друзі та колеги запитували: "Як ви можете ігнорувати Леонардо да Вінчі?" або ж "Чому ви не згадали про музику?", — розповідає автор. — Хоча, безсумнівно, Леонардо був напрочуд талановитою людиною. Його технологічні гіпотези не мали значного впливу на суспільство, в якому він жив. Лише невелика когорта людей читала його записники або ж намагалася відтворити його винаходи". У такий оригінальний спосіб нам запропоновано поглянути на історію світу в контексті маловідомих, нібито незначних, але все одно важливих фактів, подій, людей.

МАЙК ВІКІНГ, "МАЛЕНЬКА КНИГА ЛЮКЕ. СЕКРЕТИ НАЙЩАСЛИВІШИХ ЛЮДЕЙ СВІТУ"

книжки2_1
ТСН.ua

Автор цієї книжки працює в Інституті дослідження щастя в Копенгагені, але запитання, на які він намагається дати відповідь, насправді цікавлять мало не кожну людину в цьому світі. Отже, що таке щастя? З розділів книжки під назвою "Гроші", "Здоров’я", "Доброта", "Довіра" потроху складається мозаїка цього химерного явища, але найбільш цікавими є "живі" розповіді автора про його пошуки. Адже, де б він не був, всюди прагне зрозуміти, що таке щастя, добробут, задоволення життям.

"Декілька років тому, — розповідає він, — я катався на лижах із друзями в Італії. Наприкінці дня ми насолоджувалися сонцем і кавою на балконі нашого будиночка. Тоді хтось із нас згадав, що в холодильнику ще лишилася піца. "Хіба це не щастя? Та це ж воно і є!" — вигукнув я. І так вважав не тільки я. Хоча ми і приїхали з різних країн: Данії, Індії, США — проте, всі відчували, що ділити їжу з друзями, насолоджуватися теплом березневого сонця, споглядати красу засніжених гір — це і є те, що ми називаємо щастям. Народжені на різних континентах, виховані в різних культурах ми розмовляли різними мовами, але відчували те саме — щастя".

Тож недаремно кажуть, що автор цієї книжки — це та людина, яка цілком віддана проблемі щастя, і яка сидить у кав’ярнях у всьому світі й рахує усмішки людей. Насправді, як бачимо, не сидить і не рахує, а активно мандрує цим самим світом, а у кінці книжки ще й звертається до нас по допомогу у визначенні феномену цього химерного почуття.

ПАОЛО РОССІ, "ЇСТИ. ПОТРЕБА, БАЖАННЯ, ОДЕРЖИМІСТЬ"

книжки2_4
ТСН.ua

На початку цієї незвичної книжки автор вживає чимало метафор, пов’язаних не із задоволенням від страви, а з досить різкою в деяких випадках оцінкою "паралельних" явищ. Не лише "очима їсти", "гризти лікті" чи "облизня проковтнути", але й "скуштувати березової каші", "поперек горла стати" чи "випити гірку чашу". Таким чином, як бачимо, поняття та ідея їжі, яким присвячена книжка, "коливається від приємної очевидності повсякденного життя (що можна визначити як форму витонченого або найвитонченішого задоволення) до трагічної одержимості, яку дефіцит або відсутність їжі викликали та викликають у багатьох людей".

Тобто йдеться також про голодну смерть, муки голоду, жебрання хлібу в різних культурах і за різних епох. "В рамках нашої великої традиції з притаманними їй цивілізованістю, культурою та мистецтвом, — зауважує автор, — маємо не лише Діоніса, якого розірвали Титани, або картину Франсиско Ґойї "Сатурн, який пожирає свого сина". В нашому минулому існує купа казок, в яких повно чудовиськ-людожерів, що не одне покоління лякали й зачаровували безліч дітлахів".

НОАМ ВАССЕРМАН, "ДИЛЕМИ ЗАСНОВНИКА БІЗНЕСУ. ЯК ПОПЕРЕДИТИ ПОМИЛКИ Й УНИКНУТИ ЇХ ПІД ЧАС СТВОРЕННЯ СТАРТАПУ"

книжки2_5
ТСН.ua

Професор Гарвардської школи бізнесу присвятив вивченню теми понад 10 років. Тож він добре знається на тому, коли слід створювати стартап, краще це робити самотужки чи разом із співзасновниками, і ким саме вони мають бути — друзями, колишніми колегами, родичами чи сторонніми особами. Справді, як розподілити акціонерний капітал, як підібрати персонал на тій чи тій стадії розвитку власної справи, як ділити прибуток, — ці та багато інших дилем розглянуті на сторінках цієї книжки. Однак цінність її полягає не лише у їхніх у системних вирішеннях.

"Основна ідея цієї книжки в тому, — нагадує її автор, — що будь-які рішення, котрі стосуються створення компанії, мають бути свідомими. Кожне з них вимагає від засновника зважування всіх можливих альтернатив, яких зазвичай буває значно більше, ніж здається на перший погляд. "Правильне" рішення нерідко буває неочевидним, а то й парадоксальним. Якщо при цьому воно вимагає високих витрат, його ухвалення стає дуже болісним і змушує засновника йти на непрості компроміси".

РІЧАРД ФЛОРИДА, "HOMO CREATIVUS. ЯК НОВИЙ КЛАС ЗАВОЙОВУЄ СВІТ"

книжки2_3
ТСН.ua

Автор цієї книжки про "нових людей" недаремно вважає, що романтичний міф про творчий геній дуже рідко приносить користь. Набагато частіше він має руйнівний характер, адже тільки тому, хто свідомо відносить себе до числа обраних (у книжці це історія про Бетховена), він допомагає зміцнити впевненість у собі. Що ж до людей, які себе обраними не вважають, цей міф лише підриває їхню самооцінку.

Таким чином, суть дослідження полягає у тому, щоб переконати читачів на прикладі відомих людей і створених ними проектів в тому, що креативність не рідкісний чи особливий дар. І хоч би яким стимуляційним і ефектним не здавався іноді творчий процес, насправді це тяжка праця. "Томас Едісон (еталон креативності технічного плану) і Джордж Бернард Шоу (зразок культурної креативності) любили говорити, що геній — це 90 відсотків поту і 10 відсотків натхнення, — нагадує автор. — А журналіст Ред Сміт одного разу сказав про вимоги своєї професії: "Писати — простіше простого. Все, що потрібно зробити, — це сісти перед друкарською машинкою і порізати собі вени".

Приєднуйтеся також до групи ТСН.Блоги на facebook та слідкуйте за оновленнями у розділі! 

Залиште свій коментар