Золота рибка сучукрліту

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Золота рибка сучукрліту

У романі "Сьомга" ви зануритесь у внутрішній світ дівчини, під чиїми вікнами – не "алые паруса" вимислу чи серенада романтичних сюжетів.

Авторка і, мабуть-таки, героїня цього роману вражає власною чутливістю до присутності Чужого у своєму альковному житті. Себто там, де "немає вікон і він не може бачити мене, а це, вочевидь, трохи заважає йому дрочити". Чи не навмисно роздвоївшись на жертву й агресора (щоби було що описувати), вона сумлінно розповідає про досвід свого виживання.

Таким чином, у романі "Сьомга" Софії Андрухович, перевиданому слідом за її новішим "Феліксом Австрією", маємо суцільну автобіографію з комунальними шумами і поглядами, особистими і нав'язаними смаками та іншими тактильними подробицями часу щасливої юності. Це той самий внутрішній світ дівчини, під чиїми вікнами – не "алые паруса" вимислу чи серенада романтичних сюжетів, а "розбиті пляшки, клапті квашеної капусти, праві кросівки, ліві шльопанці, тенісні кульки, буханці запліснявілого хліба, засохлі гівенця, загорнуті в списані школярським почерком аркуші в косу лінійку".

Комусь після відвертої "Сьомги" схочеться вимити руки з милом, оскільки надто вже сальним душком відгонить ця екзотична страва, а комусь пригадаються власні гіркі образи, солоні таємниці й солодкі спокуси. От лишень виплеснути їх на папір наважується не кожен.

"Сьомга" – це не дуже лінійна оповідь, чи пак автобіографічна сага про занедбаність ніжної рибки у жорстокому світі сексуальної кулінарії, це навіть не сюжетна поліфонія кухонних запахів. "Це уявний сеанс психотерапії, - якось зауважила про цей твір його авторка. - І стриптиз. І харакірі. І трилер". Насправді ж - пронизливі, філософські та медитативні ламентації на диво рефлексивної особи у т.зв. складний період завдовжки із життя. Навіть попри наявність детективної зав'язки і кримінального фіналу, це радше пригодницький вінегрет від інфантильної провінціалки.

Чоловіки тут всуціль міліціонери із слюсарями, які прочитали лише пару пригодницьких книжок у дитинстві, зате юні жіночки з обов'язковими прищами на задниці напам'ять визубрили абетку "дорослого" життя. І тому протягом роману трапляються три мінєти, два зґвалтування та інша інтимна фізіологія колективного характеру.

Утім, захопливий калейдоскоп "Сьомги" з шести "романних" новел чомусь не складається в мозаїку класичного жанру. У прозі двотисячників узагалі мало що склалося правильно. Можливо, тому, що вони сплутали її з життям?

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Наступна публікація