"Дедпул 2": треш, гумор та криваві річки

"Дедпул 2": треш, гумор та криваві річки

Скандальний супергерой повертається на екрани — і це той досить рідкісний випадок, коли друга частина не поступається першій.

Після двох років очікування студія 20th Century Fox випустила сіквел про Дедпула і вже від сьогодні, 17 травня, український глядач зможе насолодитися продовженням пригод скандального супергероя зі світу Marvel. Цього разу Дедпул не без допомоги нових друзів та Людей Х спробує перемогти небезпечного воїна Кейбла та допомогти юнакові-мутанту на ім'я Рассел. Звісно, фільм більше розрахований на аудиторію, яка розуміється на супергеройських історіях. Однак велика кількість пристойного гумору та неабияких спецефектів триматиме увагу будь-якого глядача.

Після приголомшливого успіху першої частини режисери та сценаристи мусили вигадати нову історію, яка б зробила "Дедпул 2" не гіршим, чи навіть кращим продовженням. Можливо, саме з цим пов'язана відсутність цього разу на знімальному майданчику режисера дебютної стрічки Тіма Міллера, який покинув проект через те, що не знайшов спільної мови з виконавцем головної ролі Раяном Рейнольдсом. Хто не в курсі — останній чимало років намагався втілити образ Дедпула у кіно і, врешті-решт, зробив це у якості актора, режисера та сценариста.

Цього разу на допомогу Рейнольдсу прийшов режисер Девід Літч, у якого за спиною робота над такими стрічками, як "Джон Уік" та "Атомна блондинка". І їхня співпраця без перебільшення пішла на користь фільму. Немає необхідності навіть звертатися до експертних кіносайтів на зразок Rotten Tomatoes, аби побачити усю свіжість нового Дедпула. Так, він продовжує працювати над стосунками, водночас протидіє злу у цілому світі і думає про майбутнє. Але, якщо у першій частині перед нами був персонаж, який жадав крові та видовищ, тепер він виріс до справжнього супергероя, який втомився та шукає спокою.

Фото: kino-teatr.ua

Сюжет нової стрічки, за традицією, вибудовується навколо Уейді Вілсона (Дедпул) та його найближчого оточення. Ще жива його старенька бабуся, а Люди Х продовжують докучати своїми дрібними проблемами. Однак рано чи пізно все змінить раптова поява Кейбла — загадкового мутанта з великими телепатичними і телекінетичними здібностями, який прибув із майбутнього з метою розшукати одного юнака, щоб запобігти великим проблемам через багато років. Дедпул не має особливого бажання рятувати хлопця, але все одно вирішує тому допомогти. Здається, що все надто просто та передбачувано, однак це лише початок. 

Далі події розгортатимуться з шаленою швидкістю, кров проливатиметься відрами, трюки вражатимуть своїм виконанням, а Раян Рейнольдс в образі — неперевершеним почуттям гумору. До слова, він у нього дуже специфічний, як і у першій частині. Самовпевнений герой часом жартує на теми расизму чи сексизму так, що витримати зможе не кожен. Згодом під час інтерв'ю він підтвердить, що до останнього виправляв сценарій, аби довести фільм майже до ідеального стану. І за це йому слід віддати належне. А також за те, що він настільки втілився у свого героя, що іноді здається, ніби він і є Дедпулом. Хоча це було помітно ще у дебютній частині під час першого знайомства з ним.

Не менш вражає Джож Бролін, який за останні два місяці втілив на екрані двох неперевершених злодіїв — Таноса у стрічці "Месники: війна нескінченності" та Кейбла. У цих персонажів мало спільних рис, і Бролін на відмінно зіграв обох — як величного та грізного Таноса, так і звичайного, але напрочуд вправного воїна Кейбла, який прийшов зробити все швидко і без пафосу. Єдиний мінус — останньому дісталося не так вже й багато екранного часу для повного розкриття перед глядачем, але це, скоріше, питання до режисера, ніж до актора. 

І окремо варто похвалити молоду зірку з Нової Зеландії Джуліана Деннінсона, якому дісталася роль мутанта на ім'я Рассел — того самого хлопця, за життя якого триватиме боротьба серед супергероїв. Мотиви, якими він керується, та ставлення до життя нагадує речі, близькі майже кожному глядачеві, тому його прояви любові або навіть спалахи люті зможуть викликати щире співчуття. Особисто я йому повірив.

Чи не єдиним, особисто для мене, мінусом фільму стала відсутність головного месседжу. Зазвичай під час перегляду ми переосмислюємо різні речі, оскільки самі режисери вкладають в основу своєї роботи певні думки, переживання та застереження. Якщо у "Дедпулі" це й було — то віднайти чи зрозуміти його непросто.

Взагалі я би визначив жанр цього фільму, скоріше, як комедійна драма. Звісно, він має усі ознаки бойовика, сповнений фантастичних елементів та гумору. Однак деякі моменти змусять глядача трохи засумувати. І раджу не вставати одразу ж після появи титрів, а дочекатися короткої, але вражаючої фінальної сцени. Особливо це стосується тих, хто пильно слідкував за кар'єрою Раяна Рейнольдса.

Приємного перегляду!

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Повʼязані теми:

Наступна публікація