"Українські шерифи". Фільм, через який можна потрапити до Нарнії

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Чи виграють "Українські шерифи" золоту статуетку? Не знаю. Чи варто їх дивитися? Обов'язково.

Цей фільм я дивлюся кожного разу, як їду до Одеси чи до Львова. Наївність, яка ввижається міському мешканцю, коли він на швидкості 79 кілометрів на годину пролітає крізь ошатні українські села – з їхніми блакитними парканчиками, лапатими горіхами та горлицями на дротах. Фото Старої Збур'ївки, наче вкритої фільтрами Інстаграму, могли би зібрати сотні лайків на сторінці містянина в соцмережі. "Я б тут жив", - думає містянин. "Ти б тут жив", - сміється з нього режисер. – "Подивись на ці милі біленькі бордюри. Послухай, як співають пташки".

Ця наївність, звичайно, фальшива. Але для того, щоб помітити цю фальш, потрібно зупинитися, вийти зі свого авто та зайти разом з шерифами на перше-ліпше подвір'я.

Режисер документальної стрічки Роман Бондарчук підгледів в Старій Збур'ївці справжні архетипи персонажів: Правильний Мер, Хороші Копи, Злодій з технологіями (недарма в нього найсучасніше авто в селі, а з фільму Злодій відлітає в небо на параплані).

Це не лише українські персонажі, а й загальноцивілізаційні. В залі кінотеатру я згадувала одночасно "Кайдашеву сім'ю" та "Звірів дикого півдня", "Королівство повного місяця" та "Республіку ШКІД".

Фільм взагалі викликає постійне відчуття дежавю: я вже тут була, я бачила цей старенький "Москвич", чула промову сільського голови дев'ятого травня, бачила напівзруйновані хати. Мій дідусь любить перемальовувати картинки по клітинках. В мене є знайомі, які не взяли повістку, а потім пішли добровольцями в АТО. Я працюю на каналі, який розповідає Старій Збур'ївці про анексію Криму та війну на Донбасі. Навіть історія про підставну громаду людей, а не громадян знайома, у фільмі ця історія трохи кумедна та має щасливий кінець, насправді ж все набагато серйозніше.

"Українські шерифи", вони всюди. Знімати їх можна було під Харковом чи на Кіровоградщині, на Закарпатті чи на Буковині, в Марокко чи в штаті Техас. Стара Збур'ївка – всюди, де закінчується асфальт і починається ґрунтова дорога. Це удаване і водночас абсолютно реальне село, в якому безхатькам дарують покинуті хати, селяни скидаються міліціонерам на бензин, а наглядач за пожежами, в якого на плечі гордовите татуювання ВДВ, боїться йти до армії. Якщо містянин з'їде з асфальту на ґрунтовку, то відразу ж побачить старенькі "Жигулі" з прапором, де сидітимуть сивий Віктор, загублений брат Клінта Іствуда, та кремезний Володя – копія Мартіна з серіалу "Міст".

"Українські шерифи" - це епічний фільм, шафа, через яку можна потрапити в Нарнію – Нарнію спогадів, Нарнію іншої реальності чи Нарнію сусідньої вулиці. Мені якось по-дитячому приємно, що ця стрічка представлятиме Україну на "Оскарі"-2017. Чи виграють "Українські шерифи" золоту статуетку? Не знаю. Чи варто їх дивитися? Обов'язково.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Залиште свій коментар

Вибір редакції