"Викрадена принцеса": чим здивував український мультфільм за голлівудськими канонами

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Мультфільм залишає по собі неоднозначне враження – він і захоплює, і водночас трохи розчаровує.

На прем’єру мультфільму "Викрадена принцеса: Руслан і Людмила" чекали з нетерпінням — київська студія Animagrad позиціонувала своє творіння як інновацію для вітчизняного ринку. Для створення анімаційної стрічки були залучені чималі ресурси, як людські, так і фінансові. Держава навіть зголосилася виділити на її створення 19,5 млн гривень, які склали лише 20% від загального бюджету.

Із самого початку творці мультику наголошували, що він поїде підкорювати глядачів за кордоном, однак чим — це питання після перегляду так і залишилося відкритим.

Візуально мультфільм мало відрізняється від робіт студії Disney та Pixar. Звісно, це чудово, що ми нарешті сягли такого рівня, але в анімаційній Київській Русі могла б жити і принцеса Ельза з "Холодного серця", і Белла з "Красуні і Чудовиська" — нічого особливого у "Викраденій принцесі" немає.

Сюжет так само є доволі традиційним. Автори сценарію вирішили звернутися до класики — прекрасна принцеса, сміливий принц (у нашому випадку — закоханий амбітний актор), лиходій, який став тригером для усіх подальших пригод, та кумедні другорядні персонажі для створення загальної атмосфери. 

За основу було взято поему-казку Олександра Пушкіна "Руслан і Людмила". Авжеж, одразу знайшлися обурені вибором — "Пушкін, зрада, москалі", та з боку мультмейкерів вибір першоджерела практично ідеальний та зручний. Казковий всесвіт вже давно продуманий автором, а персонажі дозволяють розгулятися фантазії творців "Принцеси".

А фантазія у них дійсно фонтанувала на славу, і що є великим плюсом стрічки — вони подумали як про маленького глядача, так і про дорослого. Для малечі — кумедні дії та ситуації, падіння та бійки (так, насилля дітей особливо смішить). Дорослим же не дають знудитися оригінальні "пасхалки", які відсилають і до стрічок Тарантіно, і до картин Далі, і навіть до радянської класики.

До слова, радянські персонажі — Боягуз, Бовдур та Бувалий, — які у мультику перевтілилися на антагоністів Руслана, також викликали обурення у багатьох любителів "зради". Однак цей жест більше нагадував іронічне привласнення, аніж ностальгію за радянським минулим.

В анімаційній Київській Русі могла б жити і принцеса Ельза з "Холодного серця", і Белла з "Красуні і Чудовиська" — нічого автентичного у "Викраденій принцесі" немає

Окремим пунктом, який став найяскравішим у мультфільмі, стало озвучування, яке виконали відомі українські ведучі та співаки (дует "Время и Стекло", Юрій Горбунов, Сергій Притула, Олег "Фагот" Михайлюта ). Судячи с усього, на озвучування творці "Викраденої принцеси" робили чи не головну ставку, адже під час промокампанії наголошувалося саме на анімації за голлівудськими канонами та зірках, які озвучили персонажів.

Озвучування дійсно хороше: смішне, артистичне та близьке за суттю до українських реалій. Однак, водночас вона може стати  головним недоліком мультфільму, коли його повезуть закордон. Якщо переклад не буде зроблено кожною мовою на найвищому рівні, "Принцеса"  може втратити левову частку своєї оригінальності та гумору, і стати прохідною для іноземного глядача.

Безумовно, стрічка відобразила прогрес української мультиплікації та "зайшла" глядачу. Лише за перший вікенд прокату, за інформацією творців, мультфільм зібрав 21 млн. гривень.

Загалом "Викрадена принцеса" залишає по собі максимально приємні враження — і красиво, і смішно, фінальна пісня Джамали — прекрасна крапка наприкінці. Творці зуміли зробити ідеальний мікс для будь-якого віку. Та, швидше за все, "Принцеса" залишиться у пам'яті глядача цікавим, однак черговим мультфільмом без яскравої айдентики серед "чи то наші дійсно так добре зробили, чи то так вдало голлівудське переозвучили".

Однак попереду вихід на великі екрани "Мавки. Лісової пісні", і саме на цю стрічку можна покладати великі надії.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Залиште свій коментар

Вибір редакції