"Археологія комунізму": вступ до радянського повсякдення

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Перелік фрагментів, з яких Карл Шльоґель збирає пазл картини життя людей в СРСР, великий і доволі різноманітний.

Книжка Карла Шльоґеля — прекрасний вступ до історії радянського повсякдення, який дає загальне уявлення про величезний культурний пласт "радянської цивілізації", формально зниклої, але досі видимої в багатьох буденних та інституційних практиках, а також матеріальній культурі. Політична історія СРСР вже давно має величезний корпус літератури, а от щоденні звички, домашній побут, транспорт, відпочинок тощо досліджені набагато менше, але саме ці теми цікавлять зараз найбільше, адже багато що з радянського способу існування і взаємодії досі частково відтворюється.

"Археологія комунізму, або Росія у ХХ столітті. Реконструкція картини" — це розширений та ілюстрований у 2014-му році варіант лекції, прочитаної німецьким істориком на рік раніше (в Україні книжку видано поточного 2018-го). Очевидно, саме формат лекції зумовив як недоліки, так і переваги книги. До мінусів можна записати поверховість і фрагментарність, відсутність унікальної теми дослідження. Серед переваг — численні посилання на тематичну літературу, з якої взято більшість матеріалу; велика кількість згаданих в роботі феноменів радянського життя, що дозволяють побачити різні аспекти й рівні повсякденності; легкий оповідний стиль.

Перелік фрагментів, з яких Карл Шльоґель збирає пазл картини радянського повсякдення, великий і доволі різноманітний. Специфічне явище комуналок і особливості щоденного побуту і комунікації в них. Поява перших приватних квартир за часів Хрущова, феномен радянської кухні (не пригадаю, хто саме вже раніше писав, що в Радянському Союзі кухня замінила дореволюційний салон, а туалет — особистий кабінет).

Місця відпочинку, загальні й культові: однотипні парки ім. Горького, дитячий табір "Артек", Кавказькі гори, південний берег Криму, Балтійське узбережжя, а також традиція піших походів, що дозволяли тимчасово вийти на символічну територію свободи, позбавлену сторонніх очей та державних органів. Явище черги, в якому радянська людина проживала третину свого життя. Поїзди, єдина потужна транспортна мережа, що обов’язково сполучала всі куточки країни з Москвою і породила цілий пласт впізнаваних асоціацій і міського фольклору. Дачі, як ознака певного рівня достатку, на які витрачали весь вільний час на вихідних. Естрада, низький музичний жанр з окремими елементами і великою претензією на високе мистецтво.

Державний кордон, для перетину якого в обидві сторони необхідно було отримати незліченну кількість дозволів, а план закордонної поїздки розписувати по годинах і узгоджувати з органами держбезпеки. Спільний простір мешканців великих міст — ліфти і під’їзди — нічийна територія, шпарина для свободи і протесту, яка заповнювалася графіті і людськими випорожненнями. Нарешті — пальма, рослина, що перекочувала з дореволюційних часів у якості аристократичного, елітного елементу інтер’єру партійної номенклатури. Цей перелік неповний, та й сам автор натякає, що копати можна набагато глибше.

Карл Шльоґель також зупиняється на тому моменті, коли радянська імперія припинила своє існування: швидко заповнювався стихійною торгівлею порожній простір сірих вулиць, міста поринули з головою в культуру споживання, а ентузіасти й нащадки закатованих знаходили й розкопували по всій території країни таємні місця масових поховань та рештки інфраструктури табірної системи ГУЛАГ.

Як і годиться хорошому вступу, в "Археології комунізму" є велика кількість посилань на тематичну літературу, яка допоможе заглибитися в тему. Окрім бібліографії самого автора, текст містить більше сотні приміток, в яких згадуються десятки книжок, присвячених радянському повсякденню. Найчастіше Карл посилається на дві праці, це "Энциклопедия банальностей. Советская повседневность: Контуры, символы, знаки" Наталії Лебіної та "Vita Sovietica. Неакадемический словарь-инвентарь советской цивилизации" Андрія Лебедєва.

Наприкінці автор підсумовує, чому археологія радянської культури важлива з наукової точки зору, і чому — з політичної, адже книжка з’явилася вже після початку російсько-української війни. Карл Шльоґель говорить про втечу сучасної Росії до образу радянського минулого, що ні до чого хорошого привести не може. Він підштовхує дослідників до того, щоб вивчати радянський період не як такий, що остаточно залишився в минулому, а такий, що досі впливає на сучасність. Займатися археологією епохи, яка досі, здається, намагається забрати з собою в небуття якнайбільше людських життів.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Залиште свій коментар

Вибір редакції