Це звичайний посередній фільм, який ледве витягує статус звичайного літнього блокбастера.

У прокаті "Форсаж: Гоббс і Шоу" — в дечому експериментальний спін-оф саги про крутих гонців, який вийшов одночасно і смішним, і солідним, і ніяким. Спеціальний агент Люк Гоббс (Скала) і колишній елітний оперативник британської розвідки Деккард Шоу (Стейтем) вперше зустрілися в фільмі "Форсаж 7", а потім і у "Форсаж 8". З нього ми прекрасно пам'ятаємо, що у цих хлопцям, очевидно, не дуже вдалося подружитись один з одним, але тепер їм належить подолати свою ненависть один до одного, і спробувати працювати разом, як команда.

Причиною всьому став кіборг Брікстон (Ельба) — генетично модифікована надлюдина, яка веде пошуки біологічної зброї — вірусу, здатного знищити все живе. Ну звісно ж. Брікстон з командою нападає на групу агентів Мі-6, яку очолює сестра Декарда Шоу.

Від цього спін-офу годі й чекати на щось нове. Сюжет цієї частини банальний до межі. Тільки от пафосу і самомилування головних героїв тут стало просто в рази більше, часом воно досягає епічних масштабів.

Гоббс і Шоу раз у раз конфліктують між собою, і постійно це виливається в дуже дивні діалоги. Найкращі моменти хімії головних героїв показали ще в трейлері, а далі складається враження наче їхні діалоги розраховані на найбільш юну аудиторію, де герої перекидаються фразами в дусі "Сам дурень", або "В тебе страшне обличчя".

Звичайно ж часом проскакує не зовсім поганий гумор і я не раз сміявся під час перегляду, але в більшості своїй це просто неможливо сприймати. До того ж серія остаточно перетворилася не тільки на супергеройський блокбастер, але ще і на комедію. Курйозних моментів і раніше вистачало, але тут вони виходять на передній план.

Головний поганець у виконанні Ідріса Ельби, який називає себе "Чорним Суперменом" — типовий для серії одноразовий лиходій. Сам персонаж — одне велике кліше, яке прийшло з будь-якого фільму категорії Б, в якому головний антагоніст — кіборг. Місцевий Супермен неймовірно крутий і харизматичний, втім, як і все в цій стрічці. Єдине, що вже зовсім ніяк не здатне прикрити ні брутальність ні акторську гру, ні величезну кількість далеко не найякісніших спецефектів — так це те, наскільки він плаский персонаж.

Та давайте зосередимось на тому, за що більшість глядачів полюбили останні частини "Форсажу" — це екшн. Порівняно з попередніми частинами тут помічається брак оригінальності і масштабу — можливо через те, що спін-оф був експериментом, типу "а чи готова аудиторія все ще ходити на подібне".

Фільм йде дві з гаком години і відчувається затягнутим. Екшену в середині і наприкінці насипали нам багацько, але за великим рахунком, він без вигадки. Екшн плюс комп'ютерна графіка роблять фільм нудним і трошки дешевеньким. Але гірше — це періоди між екшеном, спокійні діалоги, розмови про сім'ю, вони мають неприродний вигляд (нехай і не завжди, але все ж часто), такі моменти, в основному, витягувала Ванесса Кірбі. Краще вже дурний екшен, ніж плачевні спроби творців впасти в драматургію. Це не дуже псує загальну картину і новий "Форсаж" здається видовищним — він все так само перенасичений перестрілками, бійками, вибухами і трюками, хоча це вже не захоплює як раніше.

У підсумку "Гоббс і Шоу" це звичайний посередній фільм, який ледве витягує статус звичайного літнього блокбастера. Його наче робили одразу для релізу на DVD. Я б поставив його поруч з іншими прохідними фільмами Скали та Стейтема, і інші теж би поставили, але тут гордо красується напис "Форсаж" (а в американському прокаті взагалі Fast & Furious Presents: Hobbs & Shaw), що звичайно притягне фанатів серії в кінотеатри і трохи розбавить очікування справжнього "Форсажу". Краще дочекайтесь цифрового релізу, а в кіно виберіть щось хоч трохи цікавіше і змістовніше.

Залиште свій коментар