"Поліна і таємниця кіностудії": найдорожчий український фільм

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Ця стрічка страшенно очевидна та безсоромна реклама однієї української студії, яка прикидається повнометражним фільмом.

Дівчинка Поліна після загибелі матері мусить жити зі своєю лихою тіткою, замкнена у її вишуканому маєтку. Усе, що лишилося дівчинці на згадку про її сім’ю — це клаптик старої фотографії. Одного дня Поліна дізнається, що володіє неймовірним даром — вона може мандрувати кіносвітами. Дівчинка вирушає у подорож різними фільмами, щоб там спробувати знайти втрачену родину.

"Поліна і таємниця кіностудії" є наразі найдорожчим українським фільмом, виготовленим у співробітництві з іноземними студіями. Він коштував два мільйони євро, половину з яких внесла українська сторона, зокрема Держкіно. Водночас, "Поліна" — не тільки один з найдорожчих українських фільмів, але й безперечно найбільш зірковий. Тут і Жан Рено, який займає на постері чи не найбільше місця, і Віталій Вірастюк, Джамала, Мирослав Слабошпицький, Едуар Бер, а зняв фільм взагалі сам Тьєррі Арбоґаст, відомий своєю багаторічною співпрацею з Люком Бессоном.

Насправді ж французька зірка у фільмі має імовірніше роздуте камео, явно зняте десь на зеленому тлі неподалік дому Рено десь за годину, а появу Джамали та Слабошпицького треба пильнувати уважно, щоб не пропустити. Щодо акторів, які мають більше хронометражу, перфоманси тут цілком пристойні. Северія Янушаускайте — чудесно лиха в ролі місцевої Круелли де Віль. Діти, які виконують ролі головних героїв, стараються. Василь Вірастюк та Яна Новікова добре справляються з досить складним для недосвідченого актора завданням — гідно зіграти персонажа з інвалідністю. Едуар Бер сяє у ролі божевільного вченого у короткій, але безумовно найсмішній сцені в фільмі.

Операторська майстерність Арбоґаста одразу впадає у вічі. Він намагається підкреслити картинку нестандартними планами, які підкреслюють внутрішній стан героїв. Лише оператор явно не розраховував на те, що фільм, який знімався англійською та французською мовами, для українських кінотеатрів буде переозвучено і в результаті у стрічці є один досить смішний кадр, де на одному великому плані, на якому добре видно губи персонажа, поки вона говорить і при цьому не попадає у жодне сказане слово.

Поліна і таємниця кіностудії, український фільм
kinoafisha.ua

Справжня "таємниця кіностудії" — це історія створення стрічки. На початку фільму є дуже короткий, блимни і пропустиш, і дуже дивний дисклеймер — щось на кшталт: "Цей фільм було змінено". Насправді у світі кіно це може означати будь-що: від зміни роздільної здатності до повного перемонтажу. Водночас ім’я Оліаса Барко, який від самого початку значився режисером стрічки і вказаний у цій ролі на сторінці фільму на IMDB та на сайті Film.UA, у титрах не згадується. За словами Ярослава Підгори-Гвяздовського, члена експертних комісій Держкіно, перший варіант фільму, знятий ще два роки тому, мав зовсім інший вигляд. Утім, який саме, ми, схоже, не побачимо. Режисерська версія не сподобалася студії, тому фільм фактично перезняли, додавши нові сюжетні лінії, а Барко припинив значитися режисером у титрах.

Яка з двох версій мала більше сенсу з погляду зв’язності сюжету, сказати важко, але якщо зміни були зроблені з метою зробити історію сильнішою, режисерський варіант Барко мав би бути ще тим незрозумілим, німим артхаузом.

Якщо зміни були зроблені з метою зробити історію сильнішою, режисерський варіант Барко мав би бути ще тим незрозумілим, німим артхаузом

Творці "Поліни" від самого пітчинґу Держкіно два роки тому всюди робили акцент на його оригінальності, що в наш час римейків та ребутів, на жаль, дійсно можна вважати за окрему перевагу. Таке собі кіно про кіно, зняте на різних майданчиках однієї студії. Треба віддати належне, сюжет — насправді оригінальний, якщо ви, звісно, не бачили "Останнього кіногероя" зі Шварцнеґером. Однак, за всієї своєї сміливої ідеї, "Поліна і таємниця кіностудії" — це страшенно очевидна та безсоромна реклама однієї української студії, яка прикидається повнометражним фільмом. Тобто, Держкіно виділило 10 мільйонів на гривень на фільм, який фактично є дуже погано прихованим продакт-плейсментом.

Схоже, що українські кінороби досі вважають, що над історіями для дітей можна особливо не морочитися. Такий підхід — є неабиякою помилкою. Діти — не дурні. Вони здатні співпереживати персонажам і знаходити себе в історіях. Саме тому важливо, щоб ці історії були перш за все хорошими і вчили своїх глядачів чомусь. На жаль, у цьому відділі "Поліна" просідає найбільше. Цьому фільму можна було б пробачити і продакт-плейсмент, і кульгавий сценарій, але не його зовсім непродуманий посил.

"Поліна і таємниця кіностудії" — це дитячий фільм, повний жахливих життєвих уроків для дітей. Персонаж, який показаний і зіграний як людина з аутистичного спектра, тут лиходій і описується як "гидкий" і "пришелепкуватий". Злий лікар-психіатр на візку, чомусь дуже схожий на Тоні Старка, вигадує здоровим людям хвороби і тримає пацієнтів з психічними розладами у заручниках. Такі рішення сценаристів лишають по собі неприємний присмак після перегляду. Для нашої країни інклюзивна освіта — досі порівняно нова концепція. Останнє, що нам потрібно — це фільми, які вчитимуть дітей, що деякі їхні товариші — "гидкі".

Водночас у фільмі є два важливих персонажа з порушеннями слуху та мови. Вони — не "гидкі", не "пришелепкуваті", а цілком нормальні щасливі люди. Окрім них, Поліна зустрічає різних героїв, які перемагають свої слабкості та наважуються іти проти сюжету і самим творити свою долю. Ба, на відміну від більшості українських фільмів для дітей, дівчата тут існують не тільки для того, щоб їх рятувати, а й самі рятують ситуацію.

Отже, загалом мораль фільму така: люди з інвалідністю — лихі, окрім випадків, коли вони — зовнішньо привабливі, психіатри — убивці в білих халатах, які призначають людям несправжні хвороби, завітайте до нас на екскурсію.

І якщо українські діти, подивишись цей фільм, сходять на кіностудію і подумають: "Гей, я зможу краще!", "Поліна і таємниця кіностудії" була знята недарма.

Залиште свій коментар

Вибір редакції