"Проти всіх ворогів: історія Джейн Сіберг" — правда завжди відкриється

"Проти всіх ворогів: історія Джейн Сіберг" — правда завжди відкриється

Фото: ТСН.ua

Цей фільм захопить вас пристрастю до життя, динамічним сюжетом та  яскравим антуражем Голівуду 70-тих років.

"Проти всіх ворогів: історія Джейн Сіберг" — нова робота австралійського режисера Бенедикта Ендрюса. Це біографічна драма-трилер, що розповідає про американську  актрису Джин Сіберг. Фільм в напруженій, емоційній атмосфері показує інший бік світського життя. За яскравим, святковим глянцем, білосніжними посмішками та розкішшю може ховатися біль, депресія та суїцидальні настрої.

Кінець 60-тих років. Актриса Джин Сіберг (Крістен Стюарт) перебуває на піку слави. Її обожнюють фанати, немає відбою від режисерів, люблять чоловік та син. Залишивши родину у Франції, Джейн летить до Голлівуду на чергові знімання. У літаку вона знайомиться з Хакімом Джамалом (Ентоні Макі), якого з дружиною не пускають до першого класу через расову дискримінацію афроамериканців. Виявилося, що він є один з організаторів руху партії Чорних Пантер, яка виступала за права афроамериканців, їх емансипацію, соціальні гарантії та проти расизму.

Джейн надихнула ця зустріч і вона відкрито стає на підтримку партії. Допомагає їм фінансово, проводить з ними час, організовує просвітницьку кампанію. За Джейн починають стежити агенти ФБР. Розвертається шпигунська операція, створюються гучні провокації. Серед агентів, що стежать за нею майже цілодобово, є працівник Джек Соломон (Джек О'Коннелл), який починає ставитися до завдання не так, як звичайний держслужбовець.

Часопростір у фільмі відбувається нерівномірно: ми п’ять хвилин спостерігаємо, як Джейн самотньо п’є віскі, мить — і вона вже грає свою чергову роль перед камерою. Картина виглядає дуже естетично та пафосно. Вінтажні сукні, дорогі лімузини того часу, розкішні будинки — чистий глянець, за яким може приховуватися, що завгодно. Від щасливої, зразкової сім’ї до втомлених, спустошених, самотніх людей, які втратили сенс життя.

Вінтажні сукні, дорогі лімузини того часу, розкішні будинки — чистий глянець, за яким може приховуватися, що завгодно

Джейн відчуває щире бажання допомоги Партії Чорних Пантер словом, ділом і грошима, але через особисті обставини та стеження агентів ФБР вона сама потрапляє у пастку. На Джейн сиплються тонни бруду, звинувачень, пліток. Серед цього негативу ми бачимо, що насправді Сіберг внутрішньо почуває себе так само незрозумілою, чужою, як і афроамериканці серед білих. Коли Джейн виправдовує перед своїм чоловіком участь у житті Партії Чорних Пантер, вона говорить про те, що для неї важливо бути частиною чогось більшого — чоловік їй лише закидає: "Ти лише частина двох невдалих шлюбів".

Головним героєм цього фільму можна вважати агента Джека, бо він найбільше зазнає психологічної трансформації. Бувши простим поліцейським працівником, роботом, псом, що переслідує свою жертву, Джек в процесі стеження за актрисою віднаходить людське обличчя. В агента ФБР, який має лише виконувати свою роботу прокидається совість. Джек починає, наскільки може, подавати знаки Джейн, попереджати її про небезпеку.  Було це кохання зі сторони агента чи просто у нього прокинулося почуття провини до ні в чому невинної актриси — вирішувати глядачу.

Попри все, Джейн продовжує  вірити у справедливість та у перемогу правди. Попри біль, розчарування, почуття несправедливості,  вона має віру в те, що якщо не зважати на брехню — правда все ж відкриється. З цим відчуттям апогею добра і завершується фільм.

Цей фільм варто переглянути навіть заради відчуття, що справедливість, добро і правда таки існують. Не кажучи вже про неймовірну естетику та правдоподібну гру акторів.

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Стиль Крістен Стюарт
Наступна публікація