Завдяки цій добірці профільної літератури ваша муза неодмінно зацікавиться й прилетить до вас із новими ідеями.
Чекати натхнення, аби почати творити, справа невдячна — можна так і не дочекатись. Але є варіант трохи схитрувати, почавши читати профільну літературу, яка неодмінно зацікавить музу й вона прилетить до вас із новими ідеями. Саме такими професійними книжками, що надихають, я з вами і ділюсь у цій добірці.
1. "ПОДОРОЖ ПИСЬМЕННИКА", КРІСТОФЕР ВОГЛЕР/переклад М.Ніколенко — К.: "Альпіна Паблішер Україна", 2020
"Король Лев", "Бійцівський клуб", "Жартівник Тіль" - у всіх цих фільмах автор книжок Крістофер Воглер брав участь в якості сценариста чи продюсера. Він співпрацював зі сценарними відділами компаній Disney, Fox та Paramount. Нині Воглер консультує працівників провідних голлівудських студій. Його книжка входить до списку обов’язкової літератури для всіх, хто причетний до кіно, а лекції та семінари відвідують кінодіячі й письменники з усього світу.
Ще під час праці у сценарному відділі диснеївської студії він дійшов висновку, що в основі кожної цікавої історії — казки, міфу, сюжету для роману чи кіносценарію — лежить подорож героя: внутрішня чи зовнішня. Ця ідея стала провідною зіркою для Крістофера Воглера. Автор впевнений, що час нарешті відмовитись від "універсальних оповідних моделей, які втомлюють аудиторію своєю передбачуваністю". І варто засвоїти знання про міфологічні структури, аби "надати вічним мотивам нову, оригінальну форму".
Якщо ви хочете дізнатись, як створюються голлівудські блокбастери, які змушують переживати за життя героя, плакати, радіти й чекати продовження фільму, читайте неодмінно. Крістофер Воглер розповідає чимало голлівудських секретів!
2. "ВЕЛИКА МАГІЯ. ТВОРЧЕ ЖИТТЯ БЕЗ СТРАХУ", ЕЛІЗАБЕТ ГІЛБЕРТ/переклад Г. Лелів. — Л.: "Видавництво Старого Лева", 2017
У шістнадцять Ліз пообіцяла собі, що стане письменницею. До тридцяти років вона щодня писала, постійно надсилала свої оповідання редакторам й отримувала відмову за відмовою. Нині "Їсти, молитися, кохати" - багаторічний бестселер, який ще й екранізований. А роман "Природа всіх речей" здобув титул найкращої книжки 2013 року за версією кількох найвідоміших американських часописів.
Гілберт пише про те, чому потрібно займатись різними видами творчості, вміти перемикатись, вірити у власні здібності: "Нехай натхнення керує вами. Не забувайте: упродовж чи не всієї історії люди просто творили і не переймалися". Переконує, що не варто навіть намагатись створювати неймовірно ідеальний текст, оскільки "завершене краще за довершене". Її книга заспокоює, тому що страх у творчих питаннях не полишає… ніколи. "Творчість завжди викликатиме у вас страх, бо вона спонукає зануритись у світ із невідомими результатами, а страх ненавидить невідомі результати".
3. "НОВІ ПРАВИЛА ДІЛОВОГО ЛИСТУВАННЯ", МАКСИМ ІЛЬЯХОВ ТА ЛЮДМИЛА САРИЧЕВА. — К.: "Альпіна Паблішер Україна", 2019
Перша книга Ільяхова та Саричевої "Пиши, скорочуй" стала бестселером і нині вважається must-read для журналістів, редакторів, маркетологів та усіх, хто працює з текстом. За допомогою другої автори вирішили навчити писати листи колегам, керівникам, клієнтам, інвесторам, спонсорам, державним службовцям та усім, з ким вас пов’язують якісь справи. Традиційно читається легко, просто й кожна сторінка — суцільна користь.
Книга допоможе навчитись писати листи так, аби:
- у першому ж реченні не розгнівати людину, яка його читає;
- забути про чималу кількість словесних конструкцій;
- запам’ятати шість речей у листах, які дратують усіх;
- почати писати так, аби продемонструвати повагу до людини за допомогою всього одного речення.
І, головне, ще раз акцентує увагу на тому, що повага до адресата й піклування про його інтереси — головні принципи ділового листування. Саме вони допомагають знаходити спільну мову й налаштовувати до себе інших.
4. "ПТАШКА ЗА ПТАШКОЮ. ПОРАДНИК З ПИСЬМЕННИЦТВА ТА ЖИТТЯ ЗАГАЛОМ", Енн Ламотт/переклад В. Хасхачик. — Л.: "Апріорі", 2018
Цей бестселер авторка написала ще у дев’яностих, але українською його переклали лише два роки тому. Він про те, як нарешті розпочати писати, де шукати джерела натхнення, як віднайти свій стиль, вийти з творчої кризи та яке воно, життя письменника, "за лаштунками".
У книжці чимало саркастично-корисних порад. Наприклад, ось ця: "Один мій знайомий письменник каже, що він щоранку сідає за письмовий стіл і подумки ввічливо звертається сам до себе: "Я не кажу, що ти не маєш вибору, ні, вибір є: або пиши, або застрелься". І найголовніша порада від Енн Ламотт: "Якщо ви письменник або хочете ним стати, саме так ви і маєте проводити свої дні — слухати, спостерігати, збирати почуте й побачене; нехай відлюдництво набуде сенсу".
5. "ТОНКЕ МИСТЕЦТВО ПОФІГІЗМУ. ПАРАДОКСАЛЬНИЙ СПОСІБ ЖИТИ ЩАСЛИВО", Марк Менсон/переклад Г. Ястребов — К.: "Альпіна Паблішер Україна", 2019
Так вже склалось, що представники творчих професій не можуть похвалитись високими заробітками, найкращими умовами проживання та подорожами у далекі країни. Одним словом, усім тим, що з усіх соцмереж так і тисне своєю "успішністю". Книга американського блогера та спеціаліста з особистого розвитку Марка Менсона дозволяє… видихнути й трохи "підзабити" на всі символи так званого "успішного успіху".
Вона про те, що "висока самооцінка не має сенсу, якщо на це відсутні вагомі причини". Про те, що варто остерігатись "людей, які вважають, що мають право отримати найкраще, оскільки вони випромінюють оманливу ауру самовпевненості… Будь-яка спроба звернутись до розуму сприймається як "загроза": мовляв, черговий заздрісник не може пережити те, наскільки вони розумні/талановиті/гарні/успішні".
Менсон неодноразово пише про дуже важливу, як на мене, цінність: важливість осмислення власної смертності, аби позбавитись усіх порожніх, хитких цінностей у житті, та не забувати, що у щастя лише одне джерело — "піклування про те, що більше за тебе; віра у те, що ти робиш щось важливе для людей і твоє життя — лише частина якогось великого й незбагненного процесу".