Кількість жахіть на хвилину екранного часу вражає, тому надто чутливим краще лишатися вдома й пити какао.

Після виходу першої частини оновленого "Воно" у 2017 році стало зрозуміло: варто чекати на продовження. Ще б пак — стрічка зібрала у прокаті рекордні 700 мільйонів доларів та стала найкасовішим горором у історії кіно. Днями на екрани виходить "Воно-2" — сімка підлітків-невдах виросла, Пеннівайз повернувся, а, значить, з ним знову треба боротися. Звісно, від сиквелу жахастику чекали багато. Чому сподівання фанів світу Стівена Кінга можуть не виправдатись? Про це у моїй рецензії.

Коротко про сюжет: тепер кожному із "невдах" близько 40. Хтось став успішним бізнесменом і їздить на крутій тачці, хтось виступає перед тисячами людей на сцені, хтось знайшов щастя у сімейному житті. Та головне — усі давно забули про жахи містечка Деррі. Усі, окрім Майка Хенлона — він так і не полишив рідне містечко. Останні 27 років чоловік живе, чекаючи на повернення божевільного клоуна. Що ж, Майк надзвичайно успішно візуалізує, адже Пеннівайз таки повертається. Чудова нагода старим товаришам зустрітись знову, аби натовкти цього клоунського носа. 

Варто сказати, що новий фільм вийшов справді страшним. У кадрі — голова на павучиних лапках, двометрова (спітніла) бабуся, сотні дитячих долоньок, які так і хочуть затягнути тебе у свої смертельні обійми і, звичайно, Пеннівайс, який пожирає серця то геїв, то маленьких дітей. Кількість жахіть на хвилину екранного часу вражає, а, якщо враховувати, що стрічка йде майже 3 години, то стає зрозуміло, що надто сенситивним людям краще лишатися вдома й пити какао. 

Звісно, у новій частині "Воно", як і в першій, є гумор. Білл Гейдер, якого ми добре знаємо за скетчами Saturday Night Live почасти рятує ситуацію своїми жартами у стилі "я твою мамку мав". Трохи дивно чути такі жарти, але вони гарно грають на контрасті із калейдоскопом жахів від режисера Андреса Мускетті. 

Головне, про що хочеться сказати — акторський склад. Дорослі "невдахи" відверто програють підліткам із першої частини (забігаючи наперед скажу, що не всі).

Здавалось би, коли у касті номінантка на Оскар Джессіка Честейн успіх у вас у кишені. Але не сталось, як гадалось. Джессіка виглядає блідою тінню оригінальної Бев, яку в першій частині зіграла Софія Лілліс. Єдине, що лишилось у Бев-дорослої від Бев-юної — то руде волосся і дитяча закоханість у Білла. За внутрішньою суттю вони тотально різні. Звісно, це можна пояснити зміною характеру героїні, яку життя "покидало" зі сторони в сторону. Але метаморфози відбулись на рівні енергетики — так, дещо містичне пояснення, але ви відчуєте, в чому суть під час перегляду.

Джеймс Ренсон (Едді), який у фільмі також "відповідає" за гумор, намагається бути кумедним, але виглядає просто придатком Білла Гейдера (і трохи дратує). Джей Райан (Бен) дуже handsome. Любо глянути. Айзая Мустафа (Майк) ніякий. Йому не співпереживаєш, ніяких почуттів. Зеро. Білл Скарсгард (Пеннівайз) такий же, як і у першій частині — бридкий, але кумедний. Про Енді Біна (Стенлі) казати не варто — краще самі побачите.

Джеймс Макевой, який перевтілився у сорокарічного сценариста Білла. Єдиний із дорослих "невдах", який зіграв сильніше свого попередника. Дуже цікаво спостерігати за його внутрішньою боротьбою та переживанням мук совісті після загибелі брата Джорджі (це його в першій частині затягнув до каналізації і зжер Пеннівайз). Потужна сцена у скляному (і тут скло!) лабіринті — від нетерплячки і напруження хочеться просто вистрибнути із крісла.

У фільмі є одне камео — настільки потужне, що в залі прозвучало колективне "ох". Ніяких спойлерів, тсс.

Сценарій, звісно, передбачуваний. Ось є наші семеро "невдах", ось є Пеннівайз — значить, вони будуть боротися. Усі ці баталії із прадавнім злом нагадують заразом і "Дивні дива", і соціальну драму, і комедію. Звісно, є й любовна лінія. Майже тригодинний вінегрет, філософська кінцівка якого розтягнута так сильно, що вже хочеться підірватись із крісла.

З одного боку, прикро, що друга частина вийшла такою примітивною. З іншого — може, ми надто багато очікували від нового фільму? Може, "Воно-2" покликане просто побити свій же рекорд за зборами, а не стати кращим гоором усіх часів? Що ж, нехай такий цинізм вас не дивує. Кіно — бізнес, та зрідка у ньому все ж з’являються коштовності. Просто це не "Воно".

Більше текстів про кіно можете знайти на Yabl

Залиште свій коментар