Правда про Масницю

Правда про Масницю

Фото: ТСН.ua

На Масницю засилля страв з борошна готують для того, щоб символічно пояснити силам природи, що холод і голод закінчилися.

Карнавальна вседозволеність під час Масниці свідчить про глибокий зв’язок зі стародавніми хліборобськими культами минулого. За тиждень до Великого Посту нащадки індоєвропейців, зокрема і українці, святкують Масницю. Це розгульне святкування походить зі стародавніх язичницьких часів, а тому церкві довелося трішки прикрити очі на ритуали, поїдання масної їжі протягом тижня, забави та пустощі, які залишитися у народній культурі.

Ця розвідка — не текст про те, як правильно називати тиждень перед Великим Постом — Масляна, Масниці, Колодки, Колодій, Заговини, Жирний, Сирний, Масний тиждень (бо у кожному з регіонів України він називається по-різному), а розповідь про історичне коріння та розвиток обрядів, які і лягли в основу тижня святкувань у різних європейських країнах.

Більшість свят, які відзначаються українцями та представниками інших народів — це своєрідні точки на колесі року. Образ колеса вибраний не випадково, адже пори року циклічні, і які б катаклізми чи війни не відбувалися, після осені настане зима, а після зими весна і так безкінечно, поки житимуть люди, а, можливо, і після їхнього зникнення.

Для того, щоб колесо року крутилося безкінечно, йому, на думку наших пращурів, слід було допомогти. А як можна допомогти силі природи? Звісно, здійсненням традиційних ритуалів та обрядів, найкраще з жертвами, в ідеалі людськими, та про це пізніше. Але темні часи закінчилися, людські жертви були замінені менш кривавими подарунками для вищих сил, сенс обрядів загубився у пітьмі віків і нині історики, етнографи, міфологи та езотерики намагаються розплутати тісний клубок нашарувань, під якими приховується справжня суть ритуалів.

Тому Масниця — це не про поїдання млинців, це про щось глибше і сильніше. Про що? Зараз розберемося разом.

Молодіжні забави та розваги під час Масниці нерідко мають відверто еротичний сенс, таким чином йдеться про своєрідний магічний і ритуальний вплив на пробудження родючих можливостей як землі, так і людини. Свобода спілкування статей, як, приміром, під час звичаю Колодія, це все відгомін фалічного культу, який трішки зберігся в обрядах європейців на Масниці. Під час Масниці значна роль відводиться жінкам та дівчатам, адже саме вони дають життя, це теж символічні форми заклинання родючості.

Молодіжні забави та розваги під час Масниці нерідко мають відверто еротичний сенс

Ідея родючості втілена в обрядах, які виражають тріаду "життя, смерть, життя". Зима усвідомлюється як смерть, сила, що забирає на той світ — холодом, голодом і темрявою. Проте, починаючи від зимового сонцестояння, тривалість світлового дня починає збільшуватися і це символізує перемогу життя над смертю, світла над темрявою. Але, щоб ця перемога була остаточною, потрібна жертва. Тому і з’явилися обряди знищення антропоморфного або зооморфного персонажа у вигляді опудала, ляльки або маски, які уособлюють достаток, родючість і водночас зиму і смерть.

Смерть цього персонажа у різних народів Європи обросла різноманітними дійствами, відомим сучасникам під словом карнавал. Власне слово "карнавал" походить від поєднання латинських слів carne і vale, що дослідно означає "прощавай, м'ясо", адже під час Великого посту існують харчові обмеження на м’ясні продукти. А тому після знищення персонажа зими та смерті, слід було добряче погуляти. Так-так, якщо вам на думку спали Венеційський карнавал, який, до речі, цьогоріч заборонили через поширення коронавірусу, або фестиваль у Ріо-де-Жанейро, то ви цілком праві — це теж Масниця, тільки модифікована іншими народами.

Персонаж боротьби зими та літа (весни) у різних країнах називається по-різному, приміром, Карнавал, дон Карнаваль, Бахус, Запуст, М'ясопуст і навіть Контрабас. Усіх їх об’єднує ідея обряду "виносу смерті" геть з міста, села чи будь-якого іншого населеного пункту.

Боротьба зима і літа та перемога останнього зображається нерідко у драматичному дійстві або звичаї спалювати, топити чи роздирати на шматки солом’яну ляльку. Її рештки могли розкидати на полях і у такому випадку зв’язок з аграрним культом є очевидним, так давали старт для сільськогосподарських робіт, а рештки обрядової ляльки мали забезпечити хороший врожай. Така смерть — це необхідна умова відродження під час ритуальних дій. Відомо, що в Індії існував звичай вибирати найгарнішу дівчину, рік її добряче годувати та одягати в дорогий одяг, а потім напували опіумом і роздирати натовпом на шматки. Ці шматки або з’їдали, або викидали у воду, або теж закопували на городі, щоб добре родило. Тому солом’яне опудало, яке знищується під час слов’янських ритуалів, — досить гуманний замінник людської жертви.

Пригадаймо використання ведмедя у забавах росіян. Цей елемент народної культури теж дуже давній, язичний і має безпосередній зв’язок з Масницею. Культ ведмедя, що відомий європейцям, — один з найстаріших мисливських культів, який пов’язаний з добуванням звіра і поклоніння йому, трансформувався в елемент аграрного свята. У деяких народів Європи ідея родючості реалізується саме через образ ведмедя, адже ці тварини прокидаються навесні.

У деяких народів Європи ідея родючості реалізується саме через образ ведмедя, адже ці тварини прокидаються навесні

Маска ведмедя у ролі персонажа, якого знищують або полювання на рядженого у ведмежій шкурі все це символи родючості. А ігри з ведмедем часто мали фривольний характер і нагадували про фалічний культ. Подекуди мисливський та аграрний культ сплелися воєдино, наприклад: у словаків та чехів, господині, які беруть участь у забавах на Масницю чи Запусти має потанцювати з людиною, яка одягнена у ведмедя, відірвати частину його "шкури" і покласти її до курника, щоб кури добре неслися.

І найголовніше — трапеза на Масницю. Нині маємо чимало дискусій щодо того, що правильно вживати: млинці чи вареники. В обрядах, зерно, з якого роблять і млинці, і вареники, нагадує про циклічність життя, аграрний культ та Бога, який помирає та воскресає щороку. Пізніше цим богом став Ісус Христос, а до того цей образ належав саме зерну і хлібу. Зерно від останнього снопа на обжинках, яке додають до посівного, зерно у ритуалах обсипання, наприклад, на весілля, має аналогічну функцію і в обрядах на Масницю засилля страв з борошна (млинці, вареники, коржики тощо) готують для того, щоб символічно пояснити силам природи про те, що холод і голод закінчився.

Тому, коли протягом цього тижня поїдатимете вареники, пам’ятайте, що ці сім днів не про їжу, чи маркетинговий хід ресторанів, які запрошуватимуть на млинці із різними начинками, а про весну і життя, які перемогли попри все.

Повʼязані теми:

Наступна публікація