Правда про святого Миколая: дике полювання, Велес і олені

Правда про святого Миколая: дике полювання, Велес і олені

Фото: ТСН.ua

За його образом ховаються уявлення про древню силу, яка приходить забрати на той світ поганців, а працьовитих нагородити.

Сьогоднішня розповідь буде про святого Миколая, але не римського християнського священника, який творить дива і приносить подарунки дітям, а про його язичницького попередника — Велеса.

ВЕЛЕС І ВОВКИ

Святий Миколай вважався на вже християнській Русі одним із найбільш популярних святих. Навіть, коли людей запитували, хто входить до Святої Трійці, вони відповідали, що Ісус Христос, Діва Марія та Святий Миколай. У чому ж така популярність цього святого? Розгадка дуже проста — найпопулярнішим богом на Русі часів язичництва був… ні, не Перун, бог воїнів і князів, а Велес — бог скотарства та тварин, якому поклонявся простий люд.

Насадження християнства тривало повільно і тяжко, люди не хотіли відмовлятися від вірувань своїх пращурів із давніх-давен, тож врешті старі боги та свята отримували нові назви, не змінившись по суті (не змінювались навіть дати свят та вшановування). Така доля спіткала і народного улюбленця Велеса — грізного, але водночас милостивого бога, який став святим Миколаєм. Священними тваринами Велеса були вовки, які, як і олені святого, — є своєрідними шаманськими тваринами, що можуть переходити з одного світу в інший.

Тому й не дивно, що у східних слов’ян святий Миколай в народних уявленнях пов’язаний з вовками, а Санта-Клаус (він же закордонний святий Миколай) — з оленями.

ДИКЕ ПОЛЮВАННЯ НА ДУШІ

Час між Самайном (нинішнім Геловіном) і Йолем (зимовим сонцестоянням) називається періодом позачасся. Саме в ці похмурі дні небом носиться дике полювання із духами та привидами, які полюють на душі тих, хто погано чинив протягом року. Це ніби перевірка душі на твердість і чесність, оцінка її дій за рік. Від дикого полювання неможливо сховатися чи втекти.

Хто ж очолює дике полювання? У давніх слов'ян — це саме Велес, язичницький святий Миколай. У скандинавів — це Одін, який полює, знову ж таки, із вовками. Для германців — це фрау Хольда, яку ми знаємо із казки "Пані метелиця" (про неї окрема мова — авт). В Англії дике полювання пов’язане з оленем білого кольору, а очолює його кельтський бог природи — Рогатий бог. Тобто у всіх язичницьких прообразах Миколая різних народів наявні образи полювання та вовків і оленів. А головне, що передовсім вони приходять по душі, а не подарунки роздавати.

ПОДАРУНКИ

Боги рідко роздають подарунки. Первісно Санта-Клаус був у давніх римлян Сатурном, який скошував життя людей своїм серпом взимку і ховав у мішок. А в Ісландії, наприклад, досі вірять у йольського кота, що перевіряє, чи у всіх є зимовий одяг, а якщо ні — з’їдає винуватця. Які тут подарунки.

Коли у Європі закінчився середньовічний льодовиковий період — змінилися і звичаї. Подарунки стали роздавати древні богині, які своїм корінням сягають матріархату. Наприклад, в Італії подарунки дітям роздає відьма Бефана, а в Німеччині — фрау Холе (Хольде), вона ж пані Метелиця, про яку йшлося вище. Ну як подарунки. Дітям, які виконували домашню роботу, були чемними і гарно поводилися — солодощі, а бешкетунам — картоплю і розпечене вугілля у взуття. Куди там нашим різочкам.

За образом народного святого Миколая ховаються людські уявлення про древню хтонічну силу, яка приходить наприкінці року перевірити людські справи, зважити доброго і зло, забрати на той світ поганців, а працьовитих нагородити.

Чому так? Бо за кілька днів, у день зимового сонцестояння, народиться нове сонце і колесо року знову буде крутитися, а в наступний рік не можна пустити те, що відмерло, або те, що мертве і лише прикидається живим.

Тому так важливо у ці дні збиратися разом, святкувати і показувати Всесвіту, старим і новим богам, що ви — не жертва дикого полювання, ви йдете далі і розвиваєтеся!

Повʼязані теми:

Наступна публікація