Я кидаю курити. Доба третя: без жалю

Сьогодні вперше прокинувся зранку не від дикого бажання курити.

Жалю не вимагаю. Жодним чином! Для мене вистачає кількох, але щирих – "тримайся друже". Вчора хтось написав – "що ти скиглиш, кинь і все". Можливо, для когось мій щоденник і виглядає, як скигління. Моя вам порада – не читайте. Ви тут не знайдете якогось героїчного хлопця, який сьогодні сказав, що кинув, а завтра вже і забувся, що колись курив. Я знаю, хто пише такі речі, говорить їх своїм друзям та рідним у повсякденному житті – ті, хто ніколи не курив. Такі люди не знають, що таке залежність від цигарки, але вони знають, що таке залежність, наприклад, від фаст-фудів, комп'ютерних ігор, алкоголю, телевізору і т.д. Спробуйте таку людину цього всього позбавити, що вона відчуватиме? Відповідь проста – порожнечу і бажання. А тепер давайте уявімо, що відчуває людина, яка щодня викурювала пачку-дві цигарок протягом десяти і більше років. Зараз ця людина позбавлена цього. Що вона відчуває? Правильно – порожнечу і бажання. То в чому різниця в обох випадках?...

Починаючи вести цей щоденник, я обіцяв ділитися усіма своїми почуттями та переживаннями. Я курив 12 років. Я ніколи не кидав. У мене це вперше і, сподіваюсь, востаннє. Я не хочу буту героєм жартів Марка Твена. Я хочу кинути раз і назавжди.

Знаєте, що мені найбільше подобається – отримувати ваші відгуки. Особливо ті, в яких ви ділитеся своїми історіями про те, як долали залежність. Це неабияк стимулює. А ще усвідомлення того, що ці дописи змусили замислитися декого і разом з тобою почати кидати курити. Це щось! Дуже запам'ятався коментар однієї дівчини: "Я ніколи не брала участі в різних блогах, обговореннях… А тут ніби навмисне потрапив на очі цей блог "Я кидаю курити", тому вирішила спробувати і поділитися відчуттями. Це так приємно, коли зовсім незнайомі тобі люди тебе підтримують, діляться відчуттями…"

Це взагалі не укладається в голові! Це дуже відповідально! Я обіцяв вас не підвести, а ви в своїх листах і коментарях – обіцяєте те саме мені. Я вірю вам і тримаю своє слово!

Щодо моєї третьої доби незалежності. Кажуть, саме з неї починається "найвеселіший" період – нервозності і постійного почуття неситості. Зізнаюсь, з нервами дійсно в мене не дуже. Помічаю в дрібницях. Ти натискаєш ненароком кілька разів поспіль не на ту клавішу на клавіатурі – це нервує. Зараз намагаєшся написати цей блог, а колеги голосно говорять поруч – і це нервує. В тебе різко стає незручним светр, якийсь колючий – нервує. Але я не скажу, що це надто виснажує. Я був готовий до цього. Знав про можливість таких симптомів. Це навіть цікаво. Побачу, що буде далі…

Їжа. Це окрема розмова. Навіть зараз шлунок нагадує про себе. Почуття голоду дійсно посилилося. І йдеться про бажання не просто їжі, типу каш, котлет і т.д. Хочеться солодкого! Багато солодкого! Ось тут знову вмикаю силу волі. Я і до цього їв шість разів на добу, ходжу в тренажерку. Це моя звичайна система харчування – часто, але без переїдання. Солодке можу собі дозволити лише у першу годину після інтенсивного тренування. Тоді метаболізм на висоті! (Цікаво, до чого тягне вас, тих, хто разом зі мною кидає курити? Відпишіться у коментарях!).

Решта. Не знаю, як в кого, але я відчуваю, що сил побільшало, намагаюсь постійно себе чимось зайняти (дослухався до ваших порад). Уникаю гучних компаній. Вчора навіть відмовився від зустрічі з друзями. Планувався алкоголь. Це зло для тих, хто кидає курити. З багатьох ваших порад дізнався, що найоптимальніше – утримуватися від вживання алкоголю до двох місяців. Медики, з якими я консультувався – підтверджують.

І найголовніше, сьогодні вперше прокинувся зранку не від дикого бажання курити – чомусь хотілось зеленого яблука.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: