Як лікують у Великій Британії: традиції і вміння спілкуватися — понад усе

Як лікують у Великій Британії: традиції і вміння спілкуватися — понад усе

Фото: ТСН.ua

Британська медицина має чимало вад, однак ставлення лікарів до пацієнтів заслуговує на найвищу похвалу.

В Україні тривають бурхливі дискусії щодо майбутної медичної реформи — вона має як палких прихильників, так і категоричних противників. Але всі погоджуються, що ми маємо наслідувати тут розвинені країни. Що ж на практиці являє собою омріяна нами медицина — розкажуть українці, які живуть за кордоном і знають про неї не з чуток.

 

 

Я живу в Лондоні майже сім років. Весь мій досвід як пацієнта пов’язаний тільки з Національною системою здоров’я (National Health System або NHS) — загальною і безкоштовною медициною для усіх підданих Її Величності. Саме тут я пройшла всю вагітність, пологи, пережила операцію та реабілітацію. Досвід був різний, але незважаючи на проблеми, я довіряю цій медичній системі та її лікарям.

НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ЗДОРОВ’Я: ТРАДИЦІЇ І ЧЕРГИ

Медицина у Британії формально безкоштовна, але на практиці доводиться щось частково оплачувати, або навіть повністю — якщо ви звертаєтесь до приватної лікарні. Консультація у приватного лікаря коштує 200-250 фунтів. Також у Британії є медичне страхування, але воно не надто поширене, оскільки є достатньо дорогим, навіть з огляду на доходи британців. Серед моїх знайомих страховкою користуються лише ті, кому її надає роботодавець. Ціни на приватні страховки дуже різняться, там все залежить від компанії і тд, дуже індивідуально.

Коли ми говоримо про британську систему охорони здоров’я, то передовсім це — традиції. Ми з родиною живемо на півдні Лондона, де народжувалися, проживали своє життя і помирали багато поколінь з родини мого чоловіка. Ми всі ходимо до сімейного лікаря Стівена Ґрайса, мій чоловік ходив до його батька, поки він не відійшов від справ, а моя свекруха лікувалася у його діда з дитинства. Вона розповідає, що він був першою людиною в нашому районі з автомобілем, на ньому й відвідував своїх пацієнтів. Попри теперішні проблеми NHS, її створення все одно вважається одним з найкращих досягнень Великої Британії за останні сто років.

На практиці ж можна дзвонити до посиніння. І навіть якщо зможете додзвонитися, швидше за все почуєте, що сьогодні вже все зайнято.

Національна система здоров’я однак не ідеальна і має дуже багато проблем. Основна — це її перенавантаження. Записатися на прийом до сімейного лікаря телефоном, як встановлено правилами, практично неможливо. Формально, якщо вам сьогодні потрібно потрапити на прийом, то щойно відкривається офіс, — а це 8-ма година ранку, — треба просто зателефонувати і забронювати час. На практиці ж можна дзвонити до посиніння. І навіть якщо зможете додзвонитися, швидше за все почуєте, що сьогодні вже все зайнято. Тому зазвичай мій чоловік встає раніше і йде до лікарні, щоб безпосередньо на місці встигнути записатися на прийом у зручний час. До вузького спеціаліста може скерувати лише сімейний лікар, у разі необхідності. Прийому теж доведеться чекати — це може бути і кілька тижнів, і кілька місяців. Щоправда, така проблема здебільшого стосується великих міст, у невеличких містечках і сільскій місцевості дістатися до лікарів легше.

Взагалі очікування — головне, що не подобається британцям у Національній системі здоров’я. Очікувати треба і у травмпункті (A&E), по суті це — відділення невідкладної допомоги у лікарні. Якщо дитина впала і розбила лоба, багато крові, велика шишка на голові і всі панікують, деякі мої подруги-іноземки викликали "швидку". Проте британці зазвичай хапають дитину і їдуть саме до A&E.

У травмпункті є окрема приймальня для дорослих і дітей. І ті, й інші чекають на прийом 3-4 години. Там справді багато людей. Вже кілька років держава запускає соціальну рекламу, щоб люди не їхали в травмпункт, якщо немає загрози життю. За всі рази звернення до A&E тільки один раз ми чекали півгодини, і це було зранку у дитячому травмпункті.

Слоган реклами “A&E не поцілує краще”

Не уникнути очікування і в разі операції. Мій власний рекорд — 6 годин під операційною в очікуванні  не просто операції, а термінової операції. Переді мною оперували тільки дітей. Врешті мене взяв на операцію хірург після закінчення своєї зміни — розклади інших були забиті вщент. Нетермінових операцій люди чекають місяцями, або не витримують і йдуть у приватні лікарні, і платять кілька тисяч фунтів. Або у них є приватні медичні страховки.

Приватний лікар може витратити на пацієнта і півтори години, якщо є потреба. Натомість державний лікар на вас витратить 10-20 хвилин максимум, хоча, правду кажучи, цього часу переважно достатньо.За якістю обладнання, за рівнем професіоналізму медичного персоналу державні та приватні лікарні не відрязняються — лише часом, за який ви можете потрапити на прийом.

"ВАГІТНІ" ЗНИЖКИ

Усім вагітним у Британії видається спеціальна пластикова картка (Maternity Exemption Certificate), таке собі посвідчення вагітної, яке дає право на безкоштовні послуги, медикаменти під час вагітності і ще протягом року після народження дитини. Хоч медицина безкоштовна, але за приписаний дорослому препарат доводиться платити в аптеці з власного гаманця. Медикаменти для дітей до 16 років безкоштовні.

Мені ця картка надзвичайно стала в нагоді, оскільки через два місяці після народження дитини у мене була серйозна операція (через поради акушерки, але про це пізніше), з щоденними перев’язками упродовж шести місяців. Завдяки картці все необхідне з аптеки було безкоштовним. Я ніколи не рахувала приблизних витрат, але думаю, що завдяки цій картці я зекономила на перев’язочних матеріалах тисячі фунтів.

Крім того, перевірка, лікування і регулярна чистка зубів теж безкоштовні. Без цієї картки доводиться платити, скажімо, за чистку зубів 50 фунтів.

ДОРОГА СТОМАТОЛОГІЯ

Стоматологія — це окремий "біль" британців. Бо це як в анекдоті. Полікувати безкоштовно можна, але навіщо. Поясню чому.

Зазвичай лікування зубів в рамках NHS розбито на три категорії:

1) огляд, діагноз і порада щодо лікування обійдеться в 20 фунтів 60 пенсів,

2) лікування каналів, пломби або виривання зубів стане у 56 фунтів 30 пенсів;

3) якщо робити все "оптом" з попередніх двох пунктів або більш складні процедури, такі як встановлення коронок, мостів і протезів, це буде коштувати 244 фунти 30 пенсів.

пломби, які вставляють безкоштовно, чорно-сірі. Якщо пацієнт хоче білу пломбу, тоді це вже вважається послугою приватного характеру, і за неї доведеться платити самому

При цьому пломби, які вставляють безкоштовно, чорно-сірі. Якщо пацієнт хоче білу пломбу, тоді це вже вважається послугою приватного характеру, і за неї доведеться платити самому. Обійдеться така пломба у кілька сотень фунтів. Так само і коронка на зуб. Якщо послуга надається NHS, тоді вона буде металевою, якщо хочеться білу, тоді будьте готові сплатити 450-550 фунтів.

Якщо ж є бажання замість втраченого зуба вставити імплант, один обійдеться у 2 000 фунтів — NHS таку забаганку не покриє. Саме тому британці їдуть ремонтувати зуби у Чехію чи іншу країну Центральної Європи.  

ПОЛОГИ З ПЕРЕГОНАМИ І ДЕКРЕТ ІЗ ОПЕРАЦІЄЮ

Взагалі, підхід місцевої медицини до проблем зі здоров’ям дуже розслаблений, і ніхто гарячку парити не буде. Інколи від цього смішно, інколи страшно. Скажімо, коли у мене на 7-му місяці вагітності випали три здорових зуби, я, звичайно, запанікувала. Прийшла до лікаря і попросила врятувати мої зуби. Він довго вдивлявся у свої довідники, і врешті порадив пити більше молока, щоб мати більше кальцію. Мабуть, не варто нагадувати, як вагітні на все реагують і переживають, от і я собі уявляла, що народиться моя чудова донечка, і першим, що вона побачить, буде беззуба посмішка її мами.

Я ж не знала, чи будуть вони ще випадати, і чи залишиться хоча б один зуб до кінця вагітності. Тому я відмовилася від послуг такого сімейного лікаря, і зареєструвалася до того, де був приписаний чоловік, а тепер вся наша родина. Він вже направив до дантиста і виписав вітаміни, тож всі інші зуби лишилися зі мною. Змінити лікаря дуже просто, і кожен може це зробити, коли захоче, без пояснень. Просто реєструєшся у іншого лікаря, і все. А це означає, що держава просто перестає платити за тебе одному лікарю, і починає платити іншому. 

До речі, приймають сімейні лікарі у невеличких медичних офісах. Часто це — переобладнані приватні будинки, дантисти так само. Тут це називається "медичною практикою". Буває, що кілька лікарів об'єднуються, і тоді винаймають трохи більші приміщення.

Частіше я не отримувала допомогу, яку потребувала від спеціалістів, поки чекала дитину. Все більше робилося "для галочки". Але загалом атмосфера дуже гарна, усі ввічливі, спокійні, тебе поважають. І я дуже рада, що у цей важливий для мене період в житті я була серед таких людей. Зрештою, вагітність пройшла добре.

Пологи по-британськи теж дуже специфічні. Практика така, що зранку тебе привели, за кілька годин народила, і ще за декілька годин тебе вже щасливу з дитиною відправляють додому. Ніхто тиждень не тримає, якщо все гаразд. Тому тут дуже популярні домашні пологи у невеликих басейнах чи ванні.

Десь за три-чотири тижні до терміну вагітна має заповнити свій “План пологів”. Я пам’ятаю, як писала, щоб мені давали всі можливі знеболювальні, і пояснювала, яка я чутлива до болю. Думаю, що насправді його ніхто не читав.  Першу добу перейм я провела вдома, скакала на м’ячику для вагітних, приймала ванну і співала разом з Адель. Вже потім я не могла терпіти, і чоловік мене відвіз у лікарню.

Взагалі, підхід місцевої медицини до проблем зі здоров’ям дуже розслаблений, і ніхто гарячку парити не буде. Інколи від цього смішно, інколи страшно

Там я провела ще 24 години, де акушерка, яка відповідала за мене, відмовлялася дати будь-які знеболювальні. Спочатку вона вважала, що зарано, а потім взагалі ігнорувала. Це тривало, поки інша акушерка не витримала мого крику і не прийшла перевірити “прогрес”. Виявилося, що вже видно головку дитини, і тут їх набігло десь чоловік десять. Вони здійняли галас і почали везти мене на каталці на інший поверх до пологової зали. Та з першого разу зробити цього не змогли — ліфт відмовлявся їхати. Потім нарешті спробували посадити до інвалідного візка, і ліфт раптом спрацював.  

Загалом вони мене катали по лікарняних коридорах годину, з 4 по 5 години ранку.  Закінчилося все добре, і про це зараз смішно згадувати. Та я попередила чоловіка, що якщо він хоче другу дитину, то це має бути лише приватна лікарня, без пригод і перегонів на лікарському ліжку.

При цьому догляд після пологів був відмінний. Оскільки у мене був ризик інфекції, я залишилась в лікарні. Як правило, мами з дітьми перебувають в палаті на 6-8 осіб. Ми попросили окрему кімнату з ванною і туалетом, щоб я могла відпочити. За це ми офіційно платили 30 фунтів за ніч. Їжу приносили на замовлення — все, що я обрала з лікарняного меню, було смачним. Справді, не розумію, коли місцеві нарікають на їжу в лікарні.

Після виписки кілька разів додому приходить акушерка, щоб допомогти з годуванням дитини чи якимись іншими моментами. Я була задоволена візитами, але до деяких її порад мені не варто було дослухатися. Зокрема, щодо грудного вигодовування. У мене було надто багато молока, і акушерка суворо наказала не зціджувати — мовляв, тоді його буде ще більше.

В результаті через два тижні у мене вже був сильний застій молока, інфекція, 6 курсів антибіотиків, операція через два місяці і 6 місяців реабілітації. Зараз я розумію, що не дарма держава спонсорує величезну кількість соціальної реклами із закликом до жінок годувати грудьми — тут вже поколіннями годують немовлят сумішами, і через те навіть самі акушерки мало про це знають.  

(НЕ)ВІДКЛАДНА ДОПОМОГА

Одна з речей, яка спочатку дуже мене здивувала — наскільки у англійців інше ставлення до медичної допомоги. Приміром, для нас, українців є нормою викликати "швидку", якщо висока температура. Тут такого немає. Не завжди і не до всіх дорослих "швидкі" доїжджають. Передовсім вони їдуть до тих, чиє життя у справді серйозній небезпеці. Здебільшого це стосується людей похилого віку і людей із небезпечними хронічними хворобами.

До мене якось "швидка" так і не доїхала через затори, хоча чекали її годину. Через тиждень після операції я зі своєю двомісячною дочкою пішла в магазин за хлібом, і знепритомніла. Поки чекали на "швидку" мене оглядала лікарка, яка була серед покупців. Дороги були забиті, тож зрештою мене відправили додому з дитиною на таксі. Витрати на себе чомусь взяв магазин, потім вони ще дзвонили мені кілька днів і питали, як я почувалася.    

Мій досвід з британською медичною системою був різним. Були лікарі, які мені подобалися, були і такі, які не припали до душі. Але завжди ставлення і спілкування — на дуже гарному рівні. Завжди по-людськи, і з повагою, незважаючи ні на що. Як мені розповіли, у медичних університетах під час навчання дуже багато уваги приділяється тому, як спілкуватися з пацієнтами, встановити довіру, пояснити той чи інший етап лікування. Справді, кваліфікація лікаря життєво важлива, але повага і людяність, яку забезпечує британська система охорони здоров’я, дає пацієнту не менше, ніж правильний діагноз і ефективне лікування. 

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Закордонна медицина очима українців
Наступна публікація