Чи законно в Україні звільняти через фото у соцмережах

Якщо ви втратили роботу через опубліковані світлини, ніколи не опускайте руки — сміливо йдіть до суду.

Днями міністр освіти Лілія Гриневич стала на захист української виховательки, звільненої за фото в соціальних мережах. Після резонансного сюжету в ТСН деякі вчителі навіть приєдналися до флешмобу #явчительімійвідпочінок, публікуючи свої фото з відпочинку на знак солідарності зі своєю колегою.

Та давайте розберемося, чи взагалі законні дії завідувачки дитячого садка.

Нагадаю, за привід для звільнення Віти Черешньовської з Рівненщини стали фото, на одному з яких вона в купальнику цілується зі своїм чоловіком під час відпочинку на морі, а на іншому — тримає келих із вином новорічної ночі. Здавалося б, нічого особливого, але керівниця виховательки розцінила фото як аморальну поведінку і звинуватила у відсутності "педагогічного такту".

ВідеоЗавідувач дитсадка звільнила виховательку через фото в купальнику в соцмережі

За світлини у соцмережі і бійку, якої фактично не було, виховательку дитсадка з Рівненщини керівниця двічі за рік звільнила з роботи – за однією статтею "аморальний вчинок". І це попри те, що дівчина виграла суд. Але керівник у своєму рішенні впевнена, а вихователька не збирається здаватись.

Завідувач дитсадка звільнила виховательку через фото в купальнику в соцмережі

Чинний Кодекс законів про працю був ухвалений ще за радянських часів, у далекому 1971 році, коли ще й уявити не могли ні Інтернет, ні фото у соцмережах, а тому згадки про це — жодної. Але деякі з роботодавців намагаються повернути важелі на свою користь, звільняючи працівників за начебто аморальне фото у соцмережах.

Утім, чи мають вони таке право?

Дійсно, на перший погляд, КЗпП начебто передбачає можливість звільнення працівника за аморальну поведінку. Однак правильно застосувати цю норму (п.3 ч.41 КЗпП України) виявляється не так просто.

Це пов’язано з тим, що особливі критерії до моральності поведінки застосовуються не до всіх, а виключно до працівників, які виконують виховні функції. До того ж для звільнення за такими обставинами обов’язково необхідно довести, що аморальний вчинок вихователя (у випадку Віти Черешньовської це фото у соцмережі) є несумісним з виконуваною роботою.

Минулого року Верховний суд — найвищий серед судів в Україні — висловив свою думку (постанова від 22.03.2017 року у справі №757/4906/15-ц ) з приводу гідної поведінки вихователів. У постанові йдеться, що вони зобов’язані бути людьми високих моральних переконань та бездоганної поведінки, оскільки особистий приклад викладача та його високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді.

Що ж таке аморальний вчинок та чи може ним бути опубліковане у загальнодоступному інтернет-просторі фото? Відповіді на це питання — немає, адже чіткого визначення меж моральності в Україні не встановлено жодним законом. У колі юристів заведено говорити, що поняття моралі відноситься до категорії так званих "оціночних понять". Простіше кажучи, у кожному конкретному випадку "моральність" визначається окремо і залежить виключно від особистого ставлення особи, яка застосовує КЗпП України (спочатку робітника, далі роботодавця, а у разі звільнення — суду) до такого вчинку.

У кожному конкретному випадку "моральність" визначається окремо і залежить виключно від особистого ставлення особи, яка застосовує КЗпП України

При цьому надавати оцінку моральності поведінки мало хто береться. Суди все частіше намагаються знайти підстави для "процесуального уникнення" розбиратися у моральності. Так було і у випадку з Вітою Черешньовською, адже Радивлівський районний суд Рівненської області, який розглядав її позов про поновлення на роботі, рішенням від 11.05.2018 року у справі №568/879/17 оцінив роздруковані в паперовій формі "скріншоти" не первинним доказом і не взяв їх до уваги за відсутності оригіналу електронного доказу. Тобто поновив її на роботі, не розбираючись, чи дійсно є аморальними фото виховательки у соцмережі.

Але що робити всім іншим працівникам, які не мають жодного відношення до виховання?

По-перше, пам’ятати, що законного способу звільнити за фото у соцмережі не існує. По-друге, бути прискіпливими під час підписання будь-яких документів при прийомі на роботу, адже приховані умови можуть міститись в умовах Правил внутрішнього трудового розпорядку. Із ними обов’язково необхідно знайомитись для унеможливлення маніпулювань з боку роботодавця. Крім того, перед тим, як викласти фото, намагайтесь і самі оцінити, чи не може воно згодом спричинити для вас проблем.

Та навіть все ж потрапивши в неприємну ситуацію через фото у соцмережі, раджу не опускати руки та відстоювати своє конституційне право на працю. Бо суди, як правило, часто пристають на бік саме працівників і ухвалюють рішення на їхню користь, поновлюючи на роботі. Проте необхідно пам’ятати, що згідно з законом, у такій справі звернутися до суду можна лише в місячний строк з моменту, коли ви дізналися про звільнення.

Не слід забувати також про гарантовані Конституцією України права, як-то право на захист від незаконного звільнення, встановлене статтею 43, а також про те, що за статтею 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя.

Приєднуйтеся також до групи ТСН.Блоги на facebook та слідкуйте за оновленнями розділу!