Люстрація і перевибори до Ради як необхідність

Нам би видався дивним працедавець, який взяв на роботу абсолютно невідому людину, нічого про неї не дізнавшись. Чому ж суспільство має задовольнятись "чиновником у мішку"?

Чим далі, тим все більше стає очевидним, що без люстрації ситуація довіри в суспільстві є неможливою. Мова йде не про масові звільнення чиновників - мова йде про поінформованість суспільства щодо тих, кого воно бере собі на службу.

Нам би видався дивним працедавець, який взяв на роботу абсолютно невідому людину, нічого про неї не дізнавшись. Чому ж суспільство має задовольнятись "чиновником у мішку"? Власне, маємо залишковий синдром радянщини. За "совка" суспільству було необов'язково знати, хто є хто серед "слуг народу". Достатньо було, щоб це знала правляча партія.

В пострадянському парадоксі "влади темних конячок" заховані корені тієї тотальної корупції, яка, немов концентрована кислота, роз'їдає українське суспільство.

Люстрація – це не "віник", як дехто вважає, це "прожектор". "Віник" був актуальним на початку 90-х років минулого століття, коли Україна щойно звільнилася від радянського ярма. Це пропонував тоді В'ячеслав Чорновіл та інші наші моральні авторитети. Але той час вже у відносно далекому минулому. Багато втрачено.

Після підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом ми вступаємо в нову епоху, в новий цивілізаційний вимір. Суспільство повинно отримати повну інформацію про чиновників та правоохоронців. А вже потім вирішити, кого доцільно вигнати, а кого залишити, попри, наприклад, комсомольське минуле.

Може, ця людина – гарний професіонал і чесно виконує свої посадові обов'язки. Треба до кожного випадку підходити відповідально і селективно. А інакше ми й нині діючого президента будемо змушені "попросити" у відставку. А йому, нагадаю, більшість народу України виразила довіру і видала мандат на керування державою.

Це добрий приклад того, що формальні критерії не вичерпують шляхів вирішення проблеми суспільної довіри. Тому потрібний ефективний законодавчий фундамент для люстрації, який би забезпечив два процеси.

Перший – процес повного й безкомпромісного висвітлення інформації про "слуг народу". Тут не має бути заборонених тем. Жодного "особистого життя". Пішов у владу – будь готовий, що тебе і твоїх близьких суспільство розглядатиме під мікроскопом – аж до "спідньої білизни". Другий – процес захисту чесних фахівців від переслідувань за формальними ознаками.

Лише врівноважена дія цих двох процесів дозволить нам отримати потрібний результат. Адже у 2005 році було майже одночасно звільнено 18 тисяч чиновників "кучмівського" періоду. Хіба на їхнє місце прийшли кращі?

Навпаки, багато професіоналів були відсторонені від влади за формальними політичними критеріями, а на їхні місця за тими ж ознаками потрапили зовсім некомпетентні люди, але з "правильних партій". Не кожна "молода команда" (як добре відомо киянам) краща за стару.

Але це зовсім не означає, що люстрацію треба відтермінувати. Наслідки затримки люстраційних процесів можуть бути ще більш катастрофічними, ніж наслідки формальної люстрації. Отже, потрібно шукати "золоту середину".

Щодо дочасних виборів парламенту. Вони є необхідними. Я й сам того самого дня, коли склав присягу депутата Верховної Ради України, проголосував за включення до порядку денного питання про розпуск та дочасні вибори парламенту. Але не тільки Верховна Рада має бути переобраною, а й ради всіх рівнів. Перевибори мають відбутись вже в жовтні цього року.

Адже під час передвиборчої кампанії однією з головних вимог, яка звучала з вуст громадян, була люстрація, а також повне перезавантаження всіх гілок влади.

Так, можна віддати належне цій Верховній Раді за роботу в непростих умовах. Але зараз потрібна нова кров, нові погляди, нові дії.

До того ж, саме цей парламент несе частку відповідальності за нинішню кризу, за корупцію в державних масштабах, за казнокрадство, за ігнорування думки громади щодо розвитку України, що змусило українців знову вийти на Майдан.

Прихід до влади нового покоління політиків – це вимога часу та критично важливий крок для подальшого розвитку України.

Залиште свій коментар

Вибір редакції