Пенсійна реформа в дії: які зміни запрацювали з Нового року

Ми маємо нарешті відійти від вкорінених ще за радянських часів стереотипів — що всі блага нам повинні покласти на тарілочку.

Про пенсійну реформу невпинно ходили моторошні історії ще задовго до її ухвалення. Будь-які факти сприймалися, швидше, як залякування, ніж реальність. Так тривало до минулого жовтня, поки Верховна Рада таки не проголосувала за пенсійну реформу, а саме — закон №1058.

Які зміни у системі пенсійного забезпечення приніс нам новий 2018 рік, давайте розбиратися.

З 1 січня відновлено диференціацію розмірів виплат. Залежно від отриманого заробітку та стажу людини пенсії тепер нараховуються по-різному. Відправною точкою у розрахунках, звісно ж, стала середня заробітна плата, яка станом на сьогодні складає 3764 гривні 74 копійки. Вартість одного року страхового стажу дорівнюватиме 1% від середньої зарплати.

Наприклад, мій батько з 55-річним офіційним стажем у сільськогосподарській сфері, який, до слова, і надалі продовжує працювати, до ухвалення закону мав пенсію понад 4000 грн. Тепер, після перерахунку, мало чи багато, він отримує майже 9000 грн. Звісно, варто брати до уваги один із головних факторів: розмір пенсії залежить не тільки від страхового стажу, а й від середнього заробітку за останні три роки перед виходом людини на пенсію. І якщо людина офіційно отримувала мінімальну зарплату, то тут вже нічим не допоможеш.

Якщо людина офіційно отримувала мінімальну зарплату, то тут вже нічим не допоможеш

Приємним бонусом до змін законодавства можна вважати запровадження перерахунку або індексацію пенсій на підставі змін суми середньої зарплати. Наприклад, якщо в 2016 році середній заробіток становив 3267 грн, а у 2017 — 3764 грн, то маємо різницю в 497 грн. Це, своєю чергою, автоматично додає 248 грн до пенсії (такі зміни нам гарантує закон №1058). Нарахування проводяться автоматично відповідно до дат індексації, які, як правило, Кабмін визначає у перших числах кожного місяця.

По-друге, вперше в Україні почав діяти механізм відшкодування роботодавцям пільгових пенсій на сплату підвищеної ставки єдиного внеску (ЄСВ) за працівників, зайнятих на особливо шкідливих та важких роботах. Тобто держава повертатиме 15% та 7% від сплаченої суми за вищевказаних осіб відповідно.

Усе той же закон №1058 вимагає єдиного підходу для обчислення пенсій держслужбовцям, науковцям, посадовим особам органів місцевого самоврядування, прокурорам, працівникам НАБУ та Національного агентства з питань запобігання корупції. Інакше кажучи, відтепер поняття прокурорської чи суддівської пенсії має піти в забуття. Ще одним позитивом є те, що віднині зайняті пенсіонери не повинні сплачувати податок з пенсій.

Тепер про не дуже приємні зміни. З Нового року держава не відшкодовує виплати єдиного внеску за людей з особливими потребами на підприємствах УТОС, УТОГ і пенсіонерам-пільговикам; скасовуються і видатки на доплату до прожиткового мінімуму інвалідам війни та учасникам бойових дій.

Крім того, посилаючись на демографічне навантаження пенсійного фонду, народні депутати встановили право виходу на заслужений відпочинок для наступних категорій громадян:

— в 60 років особам, які матимуть 25 років страхового стажу в 2018 році;

— в 63 роки особам, які матимуть від 15 до 25 років страхового стажу в 2018 році;

— в 65 років особам, які матимуть 15 років страхового стажу в 2018 році, проте не матимуть 16 років у 2019-му. Також якщо вони в 2028 році матимуть 15 років, проте їхній стаж не досягне 25 років. Ця вимога стосується людей, що хочуть вийти на пенсію у 63-річному віці.

Українці, чий стаж не нараховуватиме 15 років після досягнення ними 56-річного віку, а також незайняті особи без необхідного страхового стажу можуть розраховувати на соціальну допомогу — протягом перехідного періоду, а саме 10 років. Сума таких виплат буде встановлюватися щорічно з огляду на економічні показники у країні. Це нововведення уже почало діяти. 

Від 1 січня майже всі заплановані зміни пенсійного законодавства запрацювали (90%), проте це ще не кінець реформи — найближчі роки будуть ухвалюватися нові зміни, що стосуватимуться, зокрема, віку виходу на пенсію, страхового стажу, запровадженння другого рівня системи накопичення та ін. Проте коли саме це станеться, важко сказати, адже терміни їхнього  запровадження постійно переносились.

Відтепер поняття прокурорської чи суддівської пенсії має піти в забуття

Не виключено, що у 2018 році будуть внесені зміни навіть до вже ухваленого закону, адже лишилось чимало дискусійних нормативів, зокрема, щодо певних положень про умови призначення пенсій по інвалідності та індексації страхових виплат. Своєю чергою, Кабмін ще має попрацювати над призначеннями пенсії за особливі заслуги перед Україною, вдосконаленням системи зарахування стажу на підставі довідок військовослужбовцям і над розмірами та умовами призначення мінімальної пенсії.

Не варто чекати, що пенсійну реформу відчують всі й одразу. Ухвалені зміни передусім позитивно вплинуть на гаманець тих українців, які мають офіційний страховий стаж та отримували "білу" заробітну платню. Звісно, будь-який закон не є універсальним і не має меж для вдосконалення. Проте ми всі маємо пам'ятати, що рівень життя пенсіонера залежить не тільки від держави, а й від працівника, який в погоні за більшою зарплатнею відмовляється від офіційних виплат на користь тих, що у "конвертах". Держава як вчора, так і сьогодні й завтра буде виплачувати пенсію тільки з огляду на свої бюджетні можливості. Тож пенсійна реформа — це всього лиш перша спроба провести справедливу диверсифікацію. А правильна вона чи ні, стане зрозуміло мінімум через років п'ять.  

У будь-якому разі нам потрібно відходити від насаджених ще за радянських часів стереотипів, що всі блага нам повинні покласти на тарілочку. Адже навіть найзаможніші країни світу живуть за принципом: хто не робить — той не їсть. Це стосується і запровадження другого (накопичувального) рівня пенсійної системи, про запровадження якого активно говорять як законодавці, так і самі українці. Та треба розуміти, що така система, навіть якщо її ухвалити, результативно працюватиме лише за умови стабільного існування фінансової системи України в довготривалій перспективі. Жодна реформа не може існувати самостійно, у відриві від державних інституцій.

А будь-яка система накопичення, в першу чергу, позитивно вплине на макроекономічну ситуацію у країні, від чого залежить й економічна стабільність та, відповідно, нижчий рівень кризисних коливань. І якщо економіка країни буде постійно підтримуватися податками офіційно влаштованих громадян, то і бюджет країни зможе надійно оберігати ваші з нами пенсійні збереження.

Нам всім потрібно більше працювати. І це факт. Можливо, комусь я здамся занадто категоричним, та в таких випадках допоможе навіть шестиденний робочий тиждень. А поки… а поки практики 4-годинного робочого тижня у тій самій Швеції здаються нам фантастикою.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Залиште свій коментар