Закон дозволяє майбутньому президенту ініціювати дострокові парламентські вибори, однак реалізувати це буде дуже непросто.
Ще до голосування у другому турі виборів президента України кандидат Володимир Зеленський у своєму інтерв'ю заявив, що розпуск українського парламенту йому вигідний, але він побоюється, що не встигне. Тепер, коли Зеленський переміг на виборах, є серйозний привід поговорити про те, чи це можливо — адже чергові вибори мають відбутися вже цієї осені, а саме 27 жовтня, та й до інавгурації жодних повноважень він не має.
Проте, вікно можливостей, а точніше, я б сказав, шпарина можливостей для розпуску парламенту у новоообраного президента дійсно є.
Відповідно до статті 90 Конституції, президент дійсно має право за певних умов достроково припинити повноваження Верховної Ради. Таке рішення ухвалюється ним після консультавцій з головою Верховної Ради, його заступниками та головами депутатських фракцій. Утім, ці консультації мають лише дорадчий характер і жодним чином не можуть заблокувати рішення президента про розпуск парламенту.
Але таке право обмежене у часі. Повноваження Верховної Ради не можуть бути достроково припинені президентом в останні шість місяців його повноважень або повноважень Верховної Ради. Тому президент Петро Порошенко вже такої можливості точно не має.
Своєю чергою, повноваження парламенту VIII скликання спливають 27 листопада 2019 року, коли має відбутись перше засідання нового складу. Отже, парламент нинішнього скликання отримає "повний імунітет" від президентського розпуску 28 травня 2019 року. А от чи встигне переможець президентських перегонів Володимир Зеленський скористатись цією можливістю? Це залежить від того, як швидко він набуде статус президента України.
Повноваження Верховної Ради не можуть бути достроково припинені президентом в останні шість місяців його повноважень або Верховної Ради
Повертаємось до Конституції. Згідно зі статтею 104 статус президента виникає з моменту складення присяги народу на урочистому засіданні Верховної Ради, до якої приводить його голова Конституційного Суду. Конституція встановлює, що така процедура має відбулись не пізніше ніж через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів.
Статтею 164 закону "Про Регламент Верховної Ради України" встановлено місце складання присяги президентом України — зал засідань Верховної Ради. Парламент має право своїм рішенням визначити і інше місце цього урочистого заходу, але тут це несуттєво.
Для участі в урочистому засіданні Верховної Ради з приводу складання присяги новообраним президентом запрошуються голова Центральної виборчої комісії (ЦВК), голова Конституційного суду та інші особи, списки яких голова Верховної Ради узгоджує з новообраним президентом та головою Конституційного суду. Голова Центральної виборчої комісії вручає новообраному президентові посвідчення президента України, а голова Конституційного суду — офіційні символи влади. Президент України з трибуни Верховної Ради проголошує звернення до українського народу (інавгураційну промову).
Член ЦВК Євген Радченко розповів у ТСН, що "Великдень для українців — одне з найбільших свят, тому ми хвилюємось, що можемо не отримати інформацію від судових органів влади про те, що ніде немає позовів. Ми зможемо встановити і оголосити результати орієнтовно 30 квітня".
Відповідно до статті 84 закону "Про вибори президента України", ЦВК протягом 10 днів з дня голосування встановлює результати виборів президента, про що складає протокол та офіційно оголошує переможця. Кінцевий десятий день припадає на 1 травня 2019 року, який є вихідним днем. Тому цілком ймовірно, що засідання ЦВК може відбутись і пізніше цього терміну.
ЦВК протягом 10 днів з дня голосування встановлює результати виборів президента, про що складає протокол та офіційно оголошує переможця
Виходить, що якщо ЦВК та Верховна Рада не будуть поспішати і встановлять результати та проведуть урочисте засідання Верховної Ради у останні дні, відведені для цих дій законом (10 днів + 30 днів), то Володимир Зеленський стане повноправним президентом лише 31 травня 2019 року. А оскільки Верховна Рада отримає "імунітет від розпуску" 28 травня 2019-го, то припинити повноваження парламенту своїм указом він вже не зможе.
Якщо ж Володимир Зеленський офіційно стане президентом України раніше, ніж 28 травня 2019 року, він зможе розпустити парламент. Але тут також є нюанс. Єдина прописана законом підстава, яку може використати Зеленський — відсутність коаліції парламентських сил протягом місяця на момент видання указу. Тому важливо розібратись, чи є юридично на сьогодні у Верховній Раді коаліція парламентських сил, бо це питання далеко не таке просте, як може комусь здатися. Але... це вже інша історія.