Щеплення в Україні: право чи обов’язок?

У законодавстві є чіткі відповіді на ці питання — але воно аж ніяк не є досконалим.

Той факт, що українські батьки давно поділилися на два табори — прихильників та противників щеплення — не є ні для кого секретом. Лікарі не один рік і не один раз попереджали про небезпечні наслідки відмови вакцинувати дітей. І ось, лише у Києві станом на 12 січня зафіксовані 74 випадки захворювання на кір, із них 57 — у дітей. Ліків проти кору не існує, а запобігти хворобі можна лише вакцинацією.

Навчальні заклади б’ють на сполох. Днями перший заступник голови КМДА Микола Поворозник заявив, що дітей без щеплення від кору не допускатимуть до навчання у школах та до відвідування дитячих садків. З подібною заявою виступила і Одеська міська адміністрація.

Залишимо осторонь медичний аспект питання і подивимося, що з цього приводу каже закон.  

Згідно з ст. 27 закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", профілактичні щеплення від туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правця та кору в Україні — є обов'язковими. Такий обов’язок українців встановлений також і ст. 10 "Основ законодавства України про охорону здоров’я".

Згідно ст.12 закону “Про захист населення від інфекційних хвороб”, під час епідемії інфекційної хвороби головні санітарні лікарі можуть вирішувати, чи варто людині робити профілактичне щеплення. При цьому ця сама законодавча норма передбачає право батьків дитини (віком до 15 років) відмовитися від проведення профілактичних щеплень — за умови, якщо лікар провів медичний огляд та об’єктивно проінформував їх про наслідки і можливі ускладнення такого рішення. Особи віком від 15 до 18 років можуть самі відмовитися від щеплення, але одночасно їхню рішеня мають підтримати батьки/опікуни.  

Доволі очевидно нагадувати про відповідальність батьків за життя та здоров’я своєї дитини, а також про ризики в умовах спалахів інфекційних захворювань чи епідемії. Інше питання — щодо законності недопущення невакцинованих дітей до навчання. Заборона відвідувати дитячі заклади передбачена ст. 15 закону "Про захист населення від інфекційних хвороб".  

І хоча більшість батьків та правозахисників галасують про незаконність недопущення дітей до навчання (мовляв, кожен повинен мати доступ до освіти, а школа позбавляє нас такої можливості), міжнародна конвенція (ст.12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права і ст.6, 24 Конвенції про права дитини) і Конституція України нагадують нам про право кожного — і дитей у тому числі — на життя та охорону здоров’я.

Як би не ставились противники щеплення до позиції місцевої влади, життя та здоров’я людини стоїть у шкалі прав набагато вище за освіту. Звісно, батьки можуть відмовитися від щеплення, але в такому випадку як мінімум на час епідемії оформлюйте індивідуальне навчання. Адже права однієї особи закінчується там, де починаються права іншої.

При цьому не можна сказати, що прописаний у законі обов’язок робити вакцинацію та право відмови від щеплення не суперечать один одному. Адже неминучість щеплення, відповідно до закону, означає, що його у людини будуть вимагати, коли вона йде до навчального закладу або на певну роботу. Хоча водночас у законі прямо не прописано, що обов’язкове щеплення залежить від комунікації із зовнішнім світом. Такий висновок випливає з аналізу норми у сукупності з іншими положеннями про право на відмову від щеплень та забороною відвідувати навчальні заклади/підприємства невакцинованим. І в цьому полягає недосконалість законодавства. Відповідно, єдині санкції, які можуть бути застосовані проти громадян, які не зробили щеплення, це недопущення до садочка, школи, офісу.  

Те саме стосуються людей, яким не роблять щеплення за станом здоров'я. Проте незалежно від причин непроведення щеплення наслідок один — недопущення до дитячого колективу чи роботи.

Як би не ставились противники щеплення до позиції місцевої влади, життя та здоров’я людини стоїть у шкалі прав набагато вище за освіту

Доволі цікаву позицію у питаннях забезпечення охорони здоров’я населення має Європейський суд з прав людини. У 2003 році громадянин України Соломахін С.Г. звернувся до Суду із заявою про те, що зроблене щеплення було втручанням у його приватність. А тому держава порушила гарантоване ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на повагу до особистого життя.

Розгляд цієї справи тривав чимало — до самісінького 2012 року. У підсумку Суд визнав, що "таке втручання було чітко передбачено законом і переслідувало легітимні цілі охорони здоров’я", і необхідно лише визначити, "чи таке втручання було необхідним у демократичному суспільстві". Зрештою, Європейський суд з прав людини не виявив порушення статті 8 Конвенції, а з тим — і втручання в особисте життя українця.

Тому, з огляду на цей випадок, можна сказати, що заборона нещепленим дітям відвідувати навчальні заклади є цілком виправданою. 

ВідеоЩо потрібно знати про кір

За інформацією Всесвітньої Організації охорони здоров'я 2015 року у світі від кору померли 134 тисячі людей. Це 367 летальних випадків у день або 15 щогодини. Як вберегтися від хвороби – розкажи педіатр Ганна Горбань.

Що потрібно знати про кір

Батькам дітей, які відмовилися від щеплень, але бажають продовжити навчання дитини, варто звернути увагу на спільний лист Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я "Щодо вирішення окремих питань про зарахування до дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів дітей, у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення" .

Зокрема, там йдеться про те, що питання стосовно відвідування навчального закладу вирішується індивідуально лікарсько-консультативною комісією (для зарахування до загальноосвітнього навчального закладу з залученням епідеміолога), яка проводиться в державних або комунальних лікарнях. Якщо ж спеціалісти дозволяють допуск дитини до школи чи садочка, керівник установи зобов’язаний її прийняти.

Проблема профілактичних щеплень та наслідків відмови від них повинна вирішуватися на рівні закону. Зокрема, удосконалення потребують положення статті 15 закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб". Як мінімум, замість категоричної заборони відвідувати нещепленим навчальний заклад передбачити альтернативу недопущення лише на період епідемії і водночас забезпечити належними умовами отримання освіти дистанційно.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Залиште свій коментар